Каліграми. Вірші Миру і Війни
«Каліграми. Вірші Миру і Війни» | ||||
---|---|---|---|---|
" Kalihramy. Poèmes de la Paix et la Guerre." | ||||
Жанр | збірка віршів | |||
Тема | поезія, література, французька література і Q1368413? | |||
Автор | Гійом Аполлінер | |||
Мова | французька | |||
Написано | 1913- 1918 | |||
Опубліковано | 1918 | |||
Країна |
![]() | |||
| ||||
![]() |
"Каліграми. Вірші Миру і Війни» - збірка Гійома Аполлінера, в якій осмислюються події Першої світової війни та порушуються важливі проблеми духовного й історичного буття людства. Збірка вийшла друком у 1918 році. Вона поділяється на дві частини: до першої увійшли поезії, написані Аполлінером у 1913 р. і першій половині 1914 р., до другої — фронтові поезії.
Задум «Каліграм»
Збірка Гійома Аполлінера «Каліграми. Вірші Миру і Війни» написана під враженням від подій Першої світової війни і видана 1918 року. До неї увійшли поезії1913—1916 років — трагічних для Європи років початку століття. Книга присвячена пам'яті друга поета, літератора Рене Даліза, який загинув на фронті. Смерть друга, як і інші тяжкі втрати, надзвичайно вразила письменника. Гійом Аполлінер поставив собі за мету відтворити в поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загаль¬ні тенденції драматичного часу. Цій меті підпоряд¬кована композиція збірки, що складається із шести розділів, кожен з яких відповідає певному періоду чи характерним особливостям початку віку. Отже, Аполлінер поєднав у своїй збірці поезію і час, зробив лірику своєрідним вираженням доби. У листі до Андре Бійї він зазначав: «Це — книга воєнного часу і містить у собі життя; якщо доля буде більше сприяти моїй поетичній репутації, вона більше, ніж «Алкоголі» , схвилює читачів... Щодо закиду, начебто я руйнівник, то я не сприймаю це категорично, бо я ніколи не руйнував, навпаки, намагався будувати...»[1].
Експериментаторство Аполлінера
Назва збірки пов'язана з експериментами Аполлінера в царині поетичної форми. Частина віршів має вигляд ліричних ідеограм, або каліграм: їх текст утворює своєрідний малюнок (сонце, мандоліна, голуб, фонтан, будинок, зірка, лінії дощу тощо).Аполлінер не відкрив ідеограми, цю досить незвичайну форму вірша. Перші ідеограми античними авторами створювалися ще у IV ст. до н. е. Є вони і в романі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» . 1889 року поет Арман Бургад написав вірш у формі Ейфелевої вежі: у ньому було 300 рядків, довжина яких відповідала контуру малюнка, а сам твір називався «300-метрова Ейфелева вежа, складена із 300 рядків».Новаторська сміливість Аполлінера полягала в тому, що він пристосував відому віршову форму для вираження настроїв своєї епохи. Але не тільки. Використовуючи графічні можливості малюнка, поет, за слушним спостереженням Т. Балашової, прагнув залишатися ліричним поетом і в цій галузі. Тобто експериментаторство було для нього важливе не само по собі, а як спосіб вираження ліричного світовідчуття.При всій суперечливості поетичної форми каліграм вони свідчать лише про те, що для відображення складності сучасного йому буття Аполлінеру було вже замало суто вербальних засобів. У час, коли епоха змінювалася так стрімко і раптово, він не міг обмежитися традиційними словесними формами. Для нього важливим був і сам «простір», де існує його вірш, тобто загальний малюнок. Форма каліграм містила не тільки ідейну, а й естетичну інформацію. Аполлінер вважав себе провісником мистецтва майбутнього, ця форма розглядалася ним як один із засобів нової культури[2].:
![]() |
Я проголошую сьогодні
Усьому світу що вродилось
Нове мистецтво ворожби[3]. |
![]() |
«Мистецтво ворожби», чарівна сила мистецтва — ось що було предметом естетичних пошуків Аполлінера, котрий наділяв свої каліграми магічною силою, що, на його думку, мала справити великий вплив на читачів.
Основні мотиви збірки «Каліграми. Вірші Миру і Війни»
Збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни» засвідчила еволюцію ліричного героя Гійома Аполлінера. Якщо в «Алкоголях» він сприймав дійсність крізь своє «сп'яніння» життям, був палко закоханий у світ і сповнений надій, то у збірці «Каліграми» герой пізнав трагічний досвід війни. Він зазнав особистих втрат і розчарувань, побачив тисячі смертей, сам брав участь у воєнних діях, був свідком руйнівних процесів в Європі часів Першої світової війни. Тому образ ліричного героя став більш трагічним, а тональність збірки «Каліграми» змінилася порівняно з попередніми творами Гійома Аполлінера. Чільне місце в ній посіло зображення жахів війни. Автор із глибоким сумом спостерігає, як війна забирає коханих, друзів, рідних, як вона руйнує саму душу людини, адже людина, що звикла до вбивств і насилля, сама внутрішньо вмирає:
![]() |
«Людина б'є людину
І котиться униз падучою зорею»[4].
|
![]() |
У вірші «Є» відтворена узагальнена картина війни, що пройшла через Європу і через серце ліричного героя:
Як бачимо, війна зображується автором і в широкому плані, і через його особисті враження й почуття. В одному вірші поет зумів передати трагедію мільйонів і драму конкретної особистості, загибель природного і культурного начал, напружену атмосферу Європи початку XX століття. Поєднання різних планів — об'єктивного і суб'єктивного, особистісного і загального, малого і великого — характерна прикмета цієї збірки. Через конкретне автор усвідомлює загальні закономірності доби, через свої особисті переживання — сприймає всю глибину драми свого часу. Аполлінер гнівно виступає проти війни. Він змальовує протиприродність насильства, антигуманний характер Першої світової:
У віршах «Зарізана голубка й водограй», «Гранадські жалібниці», «Прощання вершника» та інших постають загублені долі, втрачені надії, а також обличчя тих, хто вже ніколи не повернеться з війни. У вірші «Дерево» образ війни гіперболізується:
Однак зміст збірки «Каліграми...» не вичерпується антивоєнною тематикою. Автор прагне осягнути зміни, що відбулись у світі, зрозуміти свою епоху і знайти вихід із трагічної ситуації. Пізнавши гіркий досвід війни, він хоче відшукати можливості для розвитку життя, У вірші «Весь час» поет замислюється над своїм часом, над тим, куди прямує людство:
|