Список українських народних ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Список українських народних ігор:

  • Баштан — дитяча гра, в якій діти удають, ніби рвуть «дідові» кавуни та дині, а той їх ловить.[1]
  • Веребей — варіант гри в квач, де гравці стоять у колі.
  • Вербова дощечка — давня весняна гра, яку іноді називають також «Жук» або «Жучок».
  • Ворон — химерна дитяча гра, що імітує напад ворона на курчат, яких захищає квочка; у цій грі ворон символізує темряву, морок і смерть.[2][3]
  • Гилка — давня народна гра в м'яч.[4]
  • Горюдуб (горидуб, горипень)
  • Гуси — масова народна гра, у якій «вовк» ловить «гусей», що тікають з поля додому.[5][6]
  • Дзвін (дзвіночок) — дитяча гра, у якій один гравець, що стоїть у колі інших гравців, які взялися за руки, намагається вирватися з ланцюга.[7]
  • Довга лоза — гра, яка полягає в тому, що один з її учасників повинен перестрибнути через інших, що розмістились один за одним зігнувшись.[8][9]
  • Квач (латки, лованки) — гра, у якій треба влучити м'ячем у втікача або, наздогнавши його, торкнутися рукою
  • Кіт і миша — гра, у якій «миша» тікає від «кота» зсередини кола гравців («танку»), які беруться за руки. Коли «танок» піднімає руки вгору, «миша» тікає від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею» — руки опускають.[10]
  • Ковіньки (свинка, булка) — хлоп'яча гра, подібна за принципом до хокею.
  • Панас — гра, в якій хтось один із зав'язаними очима ловить інших.[11][12]
  • Перепілка та подолянка — подібні забавки, в яких один виконавець імітує події у пісні, яку співають інші гравці, що стоять чи водять хоровод навколо.[13][14]
  • Піжмурки (жмурки) — гра, під час якої один із учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших.
  • Скраклі — спортивна гра, що за принципом нагадує городки.
  • Схованки — гра, яка полягає у тім, що один з учасників шукає інших, які сховалися.
  • Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце.[15]
  • Хрещик — а) рід гри, в якій одна пара гравців ловить другу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від першої пари, та намагається знову з'єднатися (варіант цієї гри має назви «Горидуб» чи «Горю-дуб»[16]); б) танкова гра, під нас якої хлопці й дівчата міняються місцями.[17][9]
  • Швайка — гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.[18]
  • Ящур

Примітки[ред.ред. код]

  1. На баштані — Весела абетка
  2. Дитяча гра Ворон — Петрик
  3. Ворон // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гилка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Гуси // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Гуси — Весела абетка
  7. Крем'яхи, Дзвіночок — Веселка абетка
  8. Довгий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. а б Хрещик, Довга лоза, Смик — Весела абетка
  10. Кіт і миша — Весела абетка
  11. Панас // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Панас — Весела абетка
  13. Пододляка — Весела абетка
  14. Перепілка — Весела абетка
  15. Баба // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Горю-дуб — Весела абетка
  17. Хрещик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Швайка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред.ред. код]