Спіральний віадук у Брузіо
| Спіральний віадук у Брузіо | |
 | |
| Країна |
 Швейцарія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Брузіо[1] |
| Власник | Ретійська залізниця |
| Час/дата початку | 1 липня 1908 |
| З матеріалу | камінь |
| Дата офіційного відкриття | 1 липня 1908 |
| Проходить над/під | Бернінабан |
| Несе на собі | Бернінабан |
| Кількість прольотів | 9 |
| Статус спадщини | швейцарське культурне надбання класу В регіонального значенняd[1] |
| Довжина або відстань | 110 м |
| Обслуговується | Ретійська залізниця |
 | |
 Спіральний віадук у Брузіо у Вікісховищі | |
Координати: 46°15′14″ пн. ш. 10°07′40″ сх. д. / 46.25388889002777404° пн. ш. 10.12777778002777751° сх. д.
Спіральний віадук у Брузіо (італ. Viadotto elicoidale di Brusio, нім. Kreisviadukt Brusio, фр. Viaduc hélicoïdal de Brusio) — дев'ятиарковий одноколійний кам'яний залізничний міст, частина спіральної залізничної петлі, побудовано для зменшення градієнту нахилу до планованого максимального 7 %. Знаходиться біля населеного пункту Брузіо, кантон Граубюнден, Швейцарія. У складі Бернінабану Ретійської залізниці, яка є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Через віадук проходить маршрут Берніна-Експресу.
Розташування[ред. | ред. код]
Віадук знаходиться на ділянці Бернінабану (Санкт-Моріц, Швейцарія — Тірано, Італія), яка нині є частиною Ретійської залізниці, між станціями Брузіо і Кампашіо, приблизно у 55 км від кінцевої станції у Санкт-Моріц.
Аналогічний віадук є у Німеччині в місті Рендсбург.
Єдиним аналогом серед автомобільних доріг з перетином дороги самої себе на різних рівнях є поворот «Петля краватки» на перевалі на Мальорці[2].
Історія[ред. | ред. код]
Кам'яний віадук було відкрито 1 липня 1908, одночасно із запуском в експлуатацію перегону Тірано — Поск'яво[3]. Будівництво вела Бернінська залізнична компанія, але у 1943 році вона була придбана Ретійською залізницею.
Технічні дані[ред. | ред. код]
Віадук має довжину 115,8 м, висоту 17 м і складається з 9 аркових прогонів по 10,8 м [4]. Горизонтальний радіус вигину становить 70 метрів, поздовжній нахил — 7 %.
Ширина колії — 1000 мм, електрифікація — 1000 В постійного струму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.
- ↑ Поворот «Петля краватки». Ready2Travel. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
- ↑ (Moser та Pfeiffer, 2004, с. 50.)
- ↑ Kreisviadukt Brusio.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спіральний віадук у Брузіо |
- Webcam overlooking Brusio spiral viaduct [Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine.]