Координати: 46°15′14″ пн. ш. 10°07′40″ сх. д. / 46.25388889° пн. ш. 10.12777778° сх. д. / 46.25388889; 10.12777778

Спіральний віадук у Брузіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спіральний віадук у Брузіо
Зображення
Країна  Швейцарія[1]
Адміністративна одиниця Брузіо[1]
Власник Ретійська залізниця
Час/дата початку 1 липня 1908
З матеріалу камінь
Дата офіційного відкриття 1 липня 1908
Проходить над/під Бернінабан
Несе на собі Бернінабан
Кількість прольотів 9
Статус спадщини швейцарське культурне надбання класу В регіонального значенняd[1]
Довжина або відстань 110 м
Обслуговується Ретійська залізниця
Мапа
CMNS: Спіральний віадук у Брузіо у Вікісховищі

46°15′14″ пн. ш. 10°07′40″ сх. д. / 46.25388889° пн. ш. 10.12777778° сх. д. / 46.25388889; 10.12777778

Спіральний віадук у Брузіо (італ. Viadotto elicoidale di Brusio, нім. Kreisviadukt Brusio, фр. Viaduc hélicoïdal de Brusio) — дев'ятиарковий одноколійний кам'яний залізничний міст, частина спіральної залізничної петлі, побудовано для зменшення градієнту нахилу до планованого максимального 7 %. Знаходиться біля населеного пункту Брузіо, кантон Граубюнден, Швейцарія. У складі Бернінабану Ретійської залізниці, яка є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Через віадук проходить маршрут Берніна-Експресу.

Розташування

[ред. | ред. код]

Віадук знаходиться на ділянці Бернінабану (Санкт-Моріц, Швейцарія — Тірано, Італія), яка нині є частиною Ретійської залізниці, між станціями Брузіо і Кампашіо, приблизно у 55 км від кінцевої станції у Санкт-Моріц.

Аналогічний віадук є у Німеччині в місті Рендсбург.

Єдиним аналогом серед автомобільних доріг з перетином дороги самої себе на різних рівнях є поворот «Петля краватки» на перевалі на Мальорці[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Кам'яний віадук було відкрито 1 липня 1908, одночасно із запуском в експлуатацію перегону Тірано — Поск'яво[3]. Будівництво вела Бернінська залізнична компанія, але у 1943 році вона була придбана Ретійською залізницею.

Технічні дані

[ред. | ред. код]

Віадук має довжину 115,8 м, висоту 17 м і складається з 9 аркових прогонів по 10,8 м [4]. Горизонтальний радіус вигину становить 70 метрів, поздовжній нахил — 7 %.

Ширина колії — 1000 мм, електрифікація — 1000 В постійного струму.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.
  2. Поворот «Петля краватки». Ready2Travel. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
  3. Moser та Pfeiffer, 2004, с. 50.
  4. Kreisviadukt Brusio.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]