Сріблодзьоб східний
| Сріблодзьоб східний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Східний сріблодзьоб (Кенія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spermestes nigriceps Cassin, 1852 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lonchura nigriceps Spermestes bicolor nigriceps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сріблодзьо́б східний[1] (Spermestes nigriceps) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Східній, Центральній і Південній Африці. Раніше вважався конспецифічним зі строкатим сріблодзьобом, однак був визнаний окремим видом.
Опис[ред. | ред. код]
_..._(44725250120).jpg)
Довжина птаха становить 9-11 см, вага 10 г. Голова, горло, груди і верхня частина тіла чорні. Покривні пера крил коричневі, махові пера чорні, поцятковані білими плямами. Горло і груди чорні, решта нижньої частиниа тіла біла, боки чорні, пера на них мають білі краї, що формують смугастий візерунок. Очі карі, дзьоб міцний, конічної форми, свинцево-сірий, лапи чонувато-тілесного кольору. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла темно-коричнева, махові пера чорні.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[2]
- S. n. nigriceps Cassin, 1852 — від центральної Кенії і південного Сомалі до східної Анголи, Замбії, Зімбабве і ПАР;
- S. n. woltersi (Schouteden, 1956) — південний схід ДР Конго і північний захід Замбії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Східні сріблодзьоби мешкають в Сомалі, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Малаві, Мозамбіку, Замбії, Зімбабве, Південно-Африканській Республіці і Есватіні. Вони живуть в саванах, в галерейних лісах та в чагарникових і трав'янистих заростях на берегах водойм, трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються зграйками до 40 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Часто приєднуються до зміщаних зграй птахів разом з іншими сріблодзьобами і ткачиками. Більшу частину дня вони проводять на землі, де шукають їжу, а на ніч зграя проводить на дереві.
Основою раціону східних сріблодзьобів є насіння трав, злаків і бамбуків. Також вони доповнюють свій раціон м'якоттю плодів олійної пальми, водоростями і літаючими комахами. Гніздування у східних сріблодзьобів припадає на завершення сезону дощів. Гніздо кулеподібне, робиться самцем з переплетених стебел трави та інших рослинних волокон, розміщується в кроні дерева, на висоті 2-8 м над землею. В кладці від 3 до 6 білих яєць, інкубаційний період триває 11-13 днів. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 2 тижні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Red-backed mannikin - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |