Сріблодзьоб строкатий
| Сріблодзьоб строкатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(7699911414),_crop.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Spermestes bicolor (Fraser, 1843) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Amadina bicolor Lonchura bicolor | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сріблодзьо́б строкатий[2] (Spermestes bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 9-11 см, вага 10 г. Голова і верхня частина тіла чорні, блискучі. Крила чорні, сильно поцятковані білими плямами. Горло і груди чорні, решта нижньої частиниа тіла біла, боки чорні, пера на них мають білі краї, що формують смугастий візерунок. Очі карі, дзьоб міцний, конічної форми, свинцево-сірий, лапи чонувато-тілесного кольору. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів верхня частина тіла темно-коричнева, махові пера чорні.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- S. b. bicolor (Fraser, 1843) — від Гвінеї-Бісау до Камеруну;
- S. b. poensis (Fraser, 1843) — від південного Камеруну до північної Анголи та до південно-західної Ефіопії, західної Кенії і північно-західної Танзанії, острів Біоко.
Східний сріблодзьоб раніше вважався конспецифічним зі строкатим сріблодзьобом, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Строкаті сріблодзьоби поширені від Гвінеї-Бісау на схід до Ефіопії і на південь до Танзанії і Анголи, їх ареал частково фрагментований. Вони живуть на узлісссях вологих тропічних лісів, в заростях високої трави і чагарників на берегах річок, струмків і боліт, трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються зграйками до 40 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Часто приєднуються до зміщаних зграй птахів разом з іншими сріблодзьобами і ткачиками. Більшу частину дня вони проводять на землі, де шукають їжу, а на ніч зграя проводить на дереві.
Основою раціону строкатих сріблодзьобів є насіння трав, злаків і бамбуків. Також вони доповнюють свій раціон м'якоттю плодів олійної пальми, водоростями і літаючими комахами. Гніздування у строкатих сріблодзьобів припадає на завершення сезону дощів, в Уганді воно відбувається з квітня по серпень, у Сьєрра-Леоне з вересня по грудень. Гніздо кулеподібне, робиться самцем з переплетених стебел трави та інших рослинних волокон, розміщується в кроні дерева, на висоті 2-8 м над землею. В кладці від 3 до 6 білих яєць, інкубаційний період триває 11-13 днів. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще приблизно 2 тижні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Spermestes bicolor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 21 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |