Ставище (Брусилівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ставище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Брусилівський
Рада/громада Ставищенська сільська рада
Код КОАТУУ 1820986001
Основні дані
Перша згадка 1624
Населення 579
Площа 2,085 км²
Густота населення 277,7 осіб/км²
Поштовий індекс 12610
Телефонний код +380 4162
Географічні дані
Географічні координати 50°24′17″ пн. ш. 29°31′22″ сх. д. / 50.40472° пн. ш. 29.52278° сх. д. / 50.40472; 29.52278Координати: 50°24′17″ пн. ш. 29°31′22″ сх. д. / 50.40472° пн. ш. 29.52278° сх. д. / 50.40472; 29.52278
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Водойми р. Фоса
Місцева влада
Адреса ради 12610, Житомирська обл., Брусилівський р-н, с.Ставище, вул.Садова,1, тел. 2-67-35
Сільський голова Олександр Степанович Замогильний
Карта
Ставище. Карта розташування: Україна
Ставище
Ставище
Ставище. Карта розташування: Житомирська область
Ставище
Ставище
Мапа

CMNS: Ставище у Вікісховищі

Стави́ще — село в Україні, у Брусилівському районі Житомирської області.

Географія[ред. | ред. код]

Став́ище-село, центр сільської ради, якому підпорядковані ще 3 села:

  • Високе - село розташоване за 10 км на північ від районного центру, за 1 км від автошляху Київ-Чоп;
  • Йосипівка - село розташоване за 10 км на північний захід від районного центру, за 1 км від автошляху Київ-Чоп;
  • Костівці - село розташоване за 4 км на північ від районного центру, за 8 км від автошляху Київ-Чоп.

Біля села протікає річка Фоса, права притока Небелиці.

Історія[ред. | ред. код]

У 1923-25 роках було районним центром. Вперше згадане 1617 року як Малі Ставища та Ставиське. Проте село Малі Ставища існувало і раніше - у 2 половині 16 століття воно згадане серед тих сіл, які у якості віна "за Хведей Лозковой" перейшли до Кисілів. Село було осаджене Лозками. Вважається, що Малі Ставища розташовувались трохи на схід від сучасного Ставища, а саме між Високим та Рожевом.

За переказами, назва села походить від того, що територія поселення мала велику кількість ставів та боліт. Інша версія полягає в тому, що з 1648 року село належало пану Ставиському. З цього року зустрічаються перші писемні згадки про населений пункт.

Інші народні перекази розповідають, що східніше Ставища, приблизно біля сучасної межі Житомирщини та Київщини, де зараз урочище Ковбиж (там розташована однойменна зупинка) за часів Руси існувало місто Ковбиж. На жаль, згадки про нього у літописах відсутні.

Період голодомору та Другої світової війни

Село пережило голодомор 1933-1934 років. Про ті жахливі події свідчить могила у чистому полі, де поховані жертви голодомору.

Двічі через село прокотилося жахливе вогнище війни 1941-1945 років. Саме в районі Ставища проходив рубіж, на якому були зупинені гітлерівські війська, що наступали на столицю України - Київ. Село визволено 24 грудня 1943 року, але сліди окупації були неймовірно тяжкі: на каторжні роботи до Німеччини забрано 66 осіб, 153 будівлі колгоспу та колгоспників спалено і зруйновано. Ставищенці свято шанують пам'ять про тих, хто віддав своє життя. У 1967 році споруджено меморіальний комплекс та обеліск Слави.

Сучасність

Через село проходить траса М06 Київ - Чоп. Завдяки цьому село має чудове транспортне сполучення із Києвом, Житомиром, районним центром Брусиловом.

У селі діють школа, сільська рада, пошта, клуб, амбулаторія. Окрім того, вздовж траси Київ - Чоп знаходяться численні заправні комплекси, ресторани, кафе, готелі, крамниці.

Посилання[ред. | ред. код]