Станіслав Конарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Станислав Конарський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Конарський
POL Stanisław Konarski.jpg
Псевдо Ієронім Францишек
Народився 30 вересня 1700(1700-09-30)
Жарчице Дуже
Помер 3 серпня 1773(1773-08-03) (72 роки)
Варшава
Поховання
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність поет, письменник
Володіє мовами польська[1]
Конфесія католицтво
Рід Конарські
Батько Єжи Конарський
Мати Гелена Шермінська
Нагороди
Герб

Станіслав Конарський (пол. Stanisław Konarski, 30 вересня 1700 — 3 серпня 1773, Варшава) — польський письменник, реформатор освіти, поет, драматург часів Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Станіслав Конарський

Походив із збіднілої шляхетської родини Конарських гербу Гриф. Народився у 1700 році містечку Жарчице Дуже (тепер село,[2] Свентокшиське воєводство). Батько — Єжи Конарський, каштелян завихостський. Мати — дружина батька Гелена з Чермінських.

Рано втратив батьків, його узяв під опіку вуйко Антон Чермінський — каштелян завихостський. У 1709 році став навчатися у коледжі ордену піарів у м. Пйотркув, який у 1715 році закінчив. Вступає до ордену піарів та перебирається до монастиря цього ордену у м. Подолінець (сучасна Словаччина). Тут вивчає гуманітарні науки, філософію, риторику, поезію.

У 1722 році Конарського відправляють до Варшави як вчителя поетики й риторики у місцевий коледжу ордену піарів. В цій роки починається складати перші свої твори. У 1725—1727 роках навчався у Collegium Nazarenum у Римі. Після цього викладав тут риторику. Після цього продовжив навчання у Франції, Німеччині та Австрії.

По поверненню до Речі Посполитої у 1732 році розпочав роботу на зібранням конституцій та законів Сейму — Volumina Legum. Під час війни за польську спадщину підтримав Станіслава Лещинського. Після поразки останнього на деякий час залишив Польщу й перебрався до Франції. Тут він ознайомився із ідеями Французького Просвітництва. По поверненню на батьківщину став їх натхненим поширювачем у Польщі. У 1736—1740 роках викладав у Ряшеві. У 1740 році заснував у Варшаві навчальний заклад «Collegium Nobilium».

У 1747 році заснував у Варшаві державно-довідкову бібліотеку, що стала першою в Європі. В подальшому провів реформу освіти в навчальних закладах ордену піарів, завершивши її у 1755 році, впроваджуючи в програму навчання польську та іноземні мови (викладання велося на латині), приділяючи особливу увагу природничим і точним наукам, географії та історії.

Надалі приділяв усю свою увагу поширенню просвітницьких ідей, реформуванню освіти, літературній діяльності. Помер 1773 року у Варшаві.

Творчість[ред. | ред. код]

В його доробку є політичний трактат «Про дієвий спосіб проведення нарад» у 4 томах (1760—1763 роки), де поряд з критикою магнатського всевладдя та проектом перебудови сейму, автор вимагав повного скасування liberum veto. також Конарський тут відстоював ідею освіченого абсолютизму. також цікавим є трактат «Розмова про те, від чого залежить благо й щастя Республіки» (1757 рік).

С.Конарський виступав за чистоту польської мови, продовження ренесансних традицій, звернення до поетики класицизму. Був автором численних латинських віршів на політичні та суспільні («Консул і понтифік»), релігійні (елегії у 3 книгах на честь Діви Марії). Частина увійшла до збірок «Усі вірші», що вийшла у 1778 році (після смерті автора).

Також створив першу в Польщі трагедію у русі класицизму — «Трагедія Епамінонда» 1756 року, де античний сюжет використовується для втілення сучасної проблематики: конфлікт мислячої особистості з догматами застарілого механізму влади. До того ж відомий своїми перекладами французьких драматургів та письменник — П.Корнеля, Ж.Расіна, Вольтера.

Вшанування[ред. | ред. код]

Медаль на честь С. Конарського

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Żarczyce Większe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 735. (пол.)
  3. Мій рідний край / Моє місто / Походження назв вулиць / вул. Грушевського

Джерела[ред. | ред. код]

  • Encyklopedia Polski (Encyclopedia of Poland). — Kraków: Wydawnictwo Ryszard Kluszczyński, 1996. — S. 448. — ISBN 83-86328-60-6. (пол.)
  • Michalski Jerzy. Konarski Stanisław h. Gryf, imię zakonne Stanisław od św. Wawrzyńca (1700—1773) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIІІ, zeszyt …. — S. 471—477. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]