Вуйко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ву́йко, вуй[1][2] — слово, уживане на заході Україні щодо брата матері. Замінює слово «дядько» (як член родини чи якись незнайомий чоловік) або «пан». Цей термін спорідненості засвідчений не тільки на території України; так В. Даль зазначав у своєму словнику (який містить лексикографічний матеріал з всіх східнослов'янських мов): «вуй» або «уй» — «дядько по матері», «материн брат»[3]. Традиція походить з часів, принаймні, Київської Русі.

Етимологія[ред. | ред. код]

Поширення слова «Вуйко»

Слово «вуй» є загальнослов'янським — схожі слова існують в інших мовах, близькоспоріднених з українською: дав.-рус. оуи, уи, заст. рос. уй, пол. wuj, wujek, болг. уйко, вуйко, вуйчо[4], хорв. ujak, мак. вујко[5], серб. у̏јац, ујак/ujac, uјak, словен. ȗjǝc, чеськ. ujec, словац. ujec, ujo, н.-луж. huj (а також hujk — «дядько», «двоюрідний брат»). Праслов'янську форму реконструюють як *ujь.

В інших індоєвропейських мовах також можна знайти співзвучні слова: лат. avus («дід») і avunkulus («дядько»), лит. avýnas, дав.-прусськ. awis, що разом з прасл. *ujь походять від пра-і.є. *əṷ-io-s, суфіксального утворення від кореня *ōu- / *əṷ- / *ū-, який також присутній у дав.-ірл. аuе («онука»), давн.в-нім. ôheim, нім. Oheim, Ohm («дядько»)[6][7].

У літературі[ред. | ред. код]

Згадується у літописах:

«

Святослав не хотів проти вуя свого Ізяслава воювати, але, побоюючись стрия Святослава, не смів від нього відстати.

Оригінальний текст (ст.-слов.)
...Святославъ же не хотяше отступити от уя своего Изяслава, но неволею ѣха, строя своего дѣля Святослава Олговича
»
«

Володимир сам, прийнявши престол київський, перебував у Києві, а в Новград визначив першого намісника вуя свого Добриню.

Оригінальний текст (ст.-слов.)
...Володимиръ же посади Добрыню уя своего в Новѣгородѣ.
»
« З ними ж Добриня, вуй Володимирів, і Анастас, взявши від Великого князя дозвіл і для допоможи бояр знатних зі служителі.
Оригінальний текст (рос.)
...С ними же Добрыня, вуй Владимиров, и Анастас, взяв от великого князя позволение и для помощи бояр знатных со служителями[8]
»
« Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо…, мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. (Ольга Кобилянська) »

Вживання[ред. | ред. код]

Може вживатися у таких значеннях:

  1. Дядько по матері, материн брат;
  2. Чоловік материної сестри;
  3. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане»;
  4. «Ведмідь» (переносне). У такому значенні вживається у гуцулів на Закарпатті;
  5. Як жартівливе прізвисько західних українців (здебільшого на території Наддніпрянської України), які дотримуються звичаю по-різному називати братів батька, матері, на відміну від представників решти території сучасної України, де цей звичай майже зник.

У суспільних відносинах[ред. | ред. код]

Особа брата матері грає важливу роль у деяких матрилінійних суспільствах. Наприклад, у народів акан у Західній Африці «чоловік сильно зв'язаний з братом матері („вофа“), у той час як з братом батька зв'язок слабкий. Це має розглядатися в контексті полігамного суспільства, в якому зв'язок мати-дитина, ймовірно, буде набагато сильнішим, ніж зв'язок батько-дитина. У результаті, при спадкуванні, небіж (син сестри) матиме пріоритет над власним сином. Тому відносини дядько-небіж посідають панівне положення»[9].

Пов'язані терміни спорідненості[ред. | ред. код]

  • Ву́йна, вуя́нка — дружина вуя.
  • Вуйча́ник — син вуя.

У мас-культурі[ред. | ред. код]

У 1970-х і на початку 1980-х років у Львові існував рок-гурт «Супер Вуйки», який був популярним серед місцевих хіпі та любителів рок-музики.[10]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вуйко // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вуй // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Значення слова «Вуй» в тлумачному словнику Даля [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Олена Сірук. Болгарські й українські терміни спорідненості: словники versus паралельні тексти [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.] Україністика і слов'янський світ: Збірник наукових праць. З нагоди 25-річчя україністичних студій у Белградському університеті. 2017
  5. Вујко Дигитален речник на македонскиот јазик
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  7. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
  8. В. М. Татищев, «История российская в семи томах. Том второй», 1750
  9. ashanti.com.au (before 2010). http://ashanti.com.au/pb/wp_8078438f.html, «Ashanti Home Page: The Ashanti Family unit» Archived at WebCite https://www.webcitation.org/5xVwnX0ie?url=[недоступне посилання] on 28 March 2011.
  10. Презентація несподіваної книги спогадів «Львів понад усе» Ілька Лемка. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 3 червня 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]