Станіслав Свєнтоховський
| Станіслав Свєнтоховський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Świętochowski біл. Станіслаў Свентахоўскі | |
| Народився |
22 березня 1759[1] Даугавпілс, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Помер |
9 лютого 1831[1] (71 рік) Стара Весь, Гміна Березів, Березівський повіт, Республіка Польща |
| Країна |
 Російська імперія Австрійська імперія |
| Діяльність | педагог, священник |
Станіслав Свєнтоховський (пол. Stanisław Świętochowski; 22 березня 1759, Дюнабург — 9 лютого 1831, Стара Весь[2]) — церковний діяч, педагог, священник Товариства Ісуса, провінціал Галицької провінції єзуїтів у 1820—1828.
Життєпис[ред. | ред. код]
Вступив до Товариства Ісуса 20 вересня 1772 року у Вільнюсі. У 1786 році в Полоцьку був висвячений на священника. Викладав поетику та риторику в колегіумах Полоцька (1788—1789) та Могильова (1789—1790). Проповідник і професор французької мови в Дюнабурзі (1791—1792), проповідник у Полоцьку (1792—1793). Префект єзуїтських шкіл у Могильові (1793—1795, 1802—1804), Вітебську (1795—1797), Дюнабурзі (1797—1799), Орші (1799—1802) та Полоцьку (1804—1810). Богослов єпископа Беніславського (1810—1812). Секретар провінціала Алоїза Ландеса (1813—1814), ректор Оршанського єзуїтського колегіуму (1814—1817[2], 1819—1820), провінціал Білоруської провінції Товариства Ісуса (1817—1820)[2].
Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820) переїхав до Галичини, де з 1820 по 1828 рік обіймав посаду провінціала Галицької провінції. Брав участь у ХХ Генеральній конгрегації Товариства Ісуса. В останні роки жив і працював у Старій Весі (1828—1831)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.jezuici.krakow.pl/cgi-bin/rjbo?b=enc&q=SWIETOCHOWSKI&f=1
- ↑ а б в г Grzebień, L. (Ed.), Encyklopedia Wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1996. www.jezuici.krakow.pl. Процитовано 31 липня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 s.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1820—1905. Cz. 2. — Kraków: W.L. Anczyc i sp, 1906. — s. 518—1300.
| |||||||
