Станіслав Скарбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Станіслав Скарбек
пол. Stanisław Marcin Skarbek
Skarbek.jpg
Народився 20 листопада 1780(1780-11-20)
Обертин, Тлумацький район, Івано-Фр. обл., Україна
Помер 27 жовтня 1848(1848-10-27) (67 років)
Львів, Австрійська імперія
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність землевласник, меценат
Нагороди
Командор Королівського угорського ордена Святого Стефана
Станіслав Скарбек

Станіслав Марцін Скарбек (пол. Stanisław Marcin Skarbek; 20 листопада 1780, Обертин — 27 жовтня 1848, Львів) — граф, відомий землевласник і меценат. Заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Представник роду Скарбеків гербу Абданк.

Біографія[ред.ред. код]

Син чортовецького старости графа Яна Скарбека та його дружини Терези Бєльської, внук графа Рафала Людвіка Скарбека. Походив з гілки роду Скарбеків, що осіли в Руському воєводстві.

Рано осиротів, виховувався в домі тітки — Юліани зі Скарбеків, дружини Францішека Жевуського. Навчався в колегіумі піярів Золочева, потім — у гімназії Львова (1792—1800). У 1801 році почав управляти маєтками «Рожнятівського ключа», який йому в заповіті 1793 року записав дід. 1802 року отримав від тітки Берездівці. 27 травня 1805 року підписав з родичами угоду, за якою брат Іґнацій ставав дідичем Бурштина взамін за будівництво шпиталю для вбогих.

Мав консервативні погляди, сторонився політики. Недовго (з 31 травня 1809) мав посаду інтенданта соляних копалень, громадського майна Самбірського та Стрийського повітів.

Театр Скарбека[ред.ред. код]

Скарбківський театр, 1900
Докладніше: Театр Скарбека

У 1833 році граф Австро-Угорщини Станіслав Скарбек розпочав будівництво нового театру для Львова власним коштом. У театральній будівлі планувалося розташувати готель на 300 номерів, крамниці, кав'ярні, помешкання для акторів. Під час будівництва у вологий ґрунт було вбито 16 000 дубових паль. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові. 28 березня 1842 року комедією польського драматурга Олександра Фредра — другого чоловіка дружини Станіслава Скарбека Зофії з Яблоновських гербу Гжимала — було урочисто відкрито Новий міський театр. Нині — Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.

Доброчинний інститут для сиріт та убогих[ред.ред. код]

Наполеон Орда. Палац у Закладі

Засновником поселення Заклад вважають графа Станіслава Скарбека. У затишному місці поміж Дроговижем і Демнею він збудував палац за проектом його австрійської резиденції у містечку Нусдорф (нім. Nußdorf). Палац у Закладі має вигляд букви «П», його середня частина триповерхова, а бокові мають 4 поверхи. Поблизу них — стилізовані 5 поверхові вежі.

У 1840 році Станіслав Скарбек заснував «Доброчинний інститут для сиріт та убогих». Його діяльність узаконена 1 серпня 1843 року. Ця будівля неймовірної краси й витонченості мала стати помешканням для усіх бездомних дітей. Мешкали тут діти багатьох національностей, але навчання велося польською у суворому католицькому дусі. Окрім загальної освіти діти здобували і фахові знання: дівчата вивчали городництво, куховарство і шиття, а хлопці — різні види ремесел й виготовлення горілки. Загалом у Закладі проживало до 400 дітей-сиріт: 250 хлопців та 150 дівчат. Окрім дітей у палаці Скарбека мешкали близько 60 стареньких. Аби влаштувати у палаці для них притулок, Скарбек продав власний будинок театру у Львові, звіринець, три містечка й 28 сіл. Натомість граф одержав палац-інститут у Закладі у вічне володіння.

Станіслав Скарбек так і не дочекався остаточного завершення будівництва свого палацу й помер у Львові 28 жовтня 1848 року. Поховали його на Личаківському цвинтарі. 1888, коли будівництво в Закладі нарешті остаточно завершили, тіло Станіслава Скарбека перепоховали до крипти у так званому Закладському лісі неподалік від палацу.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Зофія з Яблоновських гербу Ґжимала

Дружина — Зофія з Яблоновських гербу Ґжимала, донька Юзефа Яблоновського, онука Роха Міхала. Шлюб близько 1814 року, розлучилися після 2-х судових засідань (3 березня та 7 травня 1828 року). Дружина 1828 року вийшла заміж за письменника Александра Фредро, у майбутньому, діда митрополита Андрея Шептицького.

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 2013-01-05. Процитовано 2018-01-17. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Lasocka Barbara. Skarbek Stanisław Marcin h. Abdank (1780—1848) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1997. — T. XXXVIIІ/1, zeszyt 156. — S. 23—25.. — ISBN 83-86301-01-5. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]