Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
Театр М.Заньковецької Львів.JPG
Адреса
Місто
Країна Україна Україна
Архітектор Йоган Зальцман, Людвіґ Піхль
Місткість 1460
Тип драматичний театр
Статус національний академічний
Відкрито 28 березня 1842
Колишні назви Театр Скарбека
Репертуар "Назар Стодоля", «Украдене щастя», «Дама з камеліями», «Віяло леді Віндермір», «Різдвяна ніч», «Шаріка», «Гуцулка Ксеня», «Ісус, син Бога Живого», «У. Б. Н.», «Наталка Полтавка» та багато інших
Керівництво Художній керівник та головний режисер театру — Федір Стригун; режисери-постановники — Алла Бабенко, Вадим Сікорський, Орест Огородник, Богдан Ревкевич

директор — Андрій Мацяк

www.zankovetska.com.ua

Націона́льний академі́чний украї́нський драмати́чний теа́тр і́мені Марі́ї Занькове́цької — відкритий як «Театр Скарбека» у Львові 28 березня 1842 року. На момент відкриття був третім за розмірами театром Європи. Будинок театру займає цілий квартал, обмежений вулицею Лесі Українки, проспектом Свободи, площею Князя Ярослава Осмомисла та вулицею Театральною. Зведений у класичному стилі за проектом архітекторів Л. Піхля та Й. Зальцмана.

Історія[ред.ред. код]

Театр Скарбека на початку ХХ століття

У 1833 році австрійський граф Станіслав Скарбек розпочав будівництво нового театру для Львова власним коштом. У театральній будівлі планувалося розташувати готель на 300 номерів, крамниці, кав'ярні, помешкання для акторів. Під час будівництва у вологий ґрунт було вбито 16 000 дубових паль. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові.

28 березня 1842 року комедією польського драматурга Александера Фредра — другого чоловіка дружини Станіслава Скарбека Зофії з Яблоновських гербу Гжимала[1][2] — було урочисто відкрито Новий міський театр. Це — одна із найбільших у Європі театральних будівель, що поступалася (на момент відкриття) лише спорудам міланського «Ла Скала» та придворного театру у Дрездені. Незабаром граф С. Скарбек отримав привілей на його утримання строком на 50 років.

Театр зайняв площу 95,45×76,25 м. В ньому було 1460 місць, 54 ложі, оркестрова яма вміщувала 40 музикантів. Його глядацький зал мав форму підкови. Інтер'єри нового театру були виконані в кремовому кольорі з білими та срібними орнаментами та біло-голубими драперіями. Одне місце в партері коштувало 1—2 золотих, в ложах — від 2,5 до 4,5 золотих (для порівняння корову тоді можна було купити за 14 золотих). Готель у театральному будинку так і не було відкрито.

У 1892 році закінчився термін скарбківського привілею, тому міська влада вирішила побудувати новий театр. Театральний будинок перестав використовуватися за призначенням, будучи далі власністю Скарбеків. Станіслав Скарбек заповів, щоб після його смерті будинок театру став власністю міста.

План Театру Скарбека

З 1900 до 1939 роки в цьому будинку розміщувалась філармонія, а згодом кінотеатр, і лише з 1944 року (і до сьогодні) в цьому приміщенні працює трупа театру імені Марії Заньковецької. Вона була утворена як Український національний театр у 1917 році за наказом Михайла Грушевського, президента Центральної Ради. Свого часу до трупи належали Марія Заньковецька і Панас Саксаганський, а під час війни театр був евакуйований у Тамбов, звідти — у Запоріжжя, а потім у Львів.

16 вересня 1917 року[3] в Києві з ініціативи театрального товариства на чолі з Борисом Романицьким і Олександром Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 року театру присвоєно ім'я М. Заньковецької.[4]

У 1940 році театр був обладнаний рухомою сценою. Інтер'єри фойє і зал для глядачів були в 1940—1942 рр. оформлені декоративними рельєфами роботи скульпторів М. Внука і Я. Райхерт-Тот. Урядовим рішенням 1944 року колектив було переведено на постійну працю у Львів.

1971 року на фасаді встановлено меморіальну таблицю Лесі Українці, на розі з вулицею, названою її іменем. Скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Мирон Вендзилович.[5]

В січні 2002 року театр одержав статус Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Пам'ятна таблиця Лесі Українці на будинку театру

Нині театр має досить великий репертуар, який постійно поновлюється новими виставами, серед працівників театру є багато Народних і Заслужених артистів України. Художній керівник театру — Федір Стригун.

Оркестр театру Заньковецької реалізовує проект «Відчинилося життя»[6] — інтегровані благодійні концерти за спільної участі оркестру, талановитих незрячих вокалістів з різних куточків України і відомих оперних та естрадних артистів. Протягом 20082012 років організовано 40 концертів проекту, до участі в яких залучено 87 незрячих виконавців з України, Польщі, Швеції, 18 зірок української опери та естради. Проект відкрив незрячим вокалістам шлях на «великий екран» — у телепроекти «Народна зірка» (Зера Кіраджиєва, 2009 р.), «Україна має талант» (Олена Ковтун, 2010 р.), «Голос країни» (Іван Ганзера, 2011 р.)". Проект «Відчинилося життя» став переможцем Першого Національного конкурсу «Благодійна Україна» у номінації «Інновації у благодійності».[7]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lasocka B. Skarbek Stanisław Marcin h. Abdank (1780—1848) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVIIІ/1, zeszyt 156. — S. 25. (пол.)
  2. дід Андрея Шептицького
  3. 16 вересня 1917 року п'єсою В.Винниченка розпочав життя театр імені М.Заньковецької
  4. [1]
  5. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 27, 30.; Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 151.
  6. http://health.unian.net/ukr/detail/243356
  7. Офіційний сайт Асоціації благодійників України

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Будівля театру Скарбка (Скарбека): пам'ятка австрійського, польського та українського народів: матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф., 1 жовт. 2012 р., Львів: присвяч. 170-річчю будівлі театру графа Скарбка / М-во культури України, Держ. п-во «Нац. акад. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької», ТзОВ «Укрдизайнгруп». — Л. : [б. в.], 2012. — 100 с. : іл. — Текст парал. укр., пол., нім. — Бібліогр.: С. 88—89. (9 назв).