Станіслав Собінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Собінський
Stanisław Sobiński.jpg
Народився 12 червня 1872(1872-06-12)
Золочів, нині Львівської області, Україна
Помер 19 жовтня 1926(1926-10-19) (54 роки)
Львів, нині Україна
·Вбитий Богданом Підгайним і Романом Шухевичем
Поховання поле № 1 Личаківського цвинтаря у Львові
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національність поляк
Діяльність педагог, куратор шкільної освіти.

Станіслав Собінський (пол. Stanisław Sobiński; 12 червня 1872, Золочів — 19 жовтня 1926, Львів) — польський педагог, куратор Львівської шкільної округи. Проводив жорстку політику спольщення на українських землях, за що був убитий бойовиками УВО.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в м. Золочеві, центрі повіту коронного краю Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська монархія (нині райцентр Львівської області, Україна).

Освіту здобув у Кракові. У 19091917 роках працював директором реальної школи у м. Тарнобжегу, пізніше отримав посаду у міністерстві духовних справ і освіти у Варшаві. Був засновником курсів для вчителів початкових класів, автором декількох підручників з географії, історії та педагогіки. У останніх роках життя працював куратором Львівської шкільної округи (охоплювала Львівське, Тернопільське та Станиславівське воєводства)[1].

Відзначився як ідеолог і практик жорсткої політики полонізації на західноукраїнських землях. На думку українського історика Зиновія Книша, використовував нечесні методи для адміністративного тиску та закриття українських шкіл. У 1925—1926 роках за його ініціативи у Галичині було закрито близько 2000 українських народних шкіл. Причиною вбивства Собінського стала неможливість легального вирішення проблеми української освіти за польського панування.[2]

Був убитий пострілом у голову 26 жовтня 1926 року. Замах на Собінського здійснили боївкарі УВО Богдан Підгайний (здійснив постріл) і Роман Шухевич (револьвер дав осічку), хоча польською владою були схоплені та засуджені інші невинні люди — Іван Вербицький і Василь Атаманчук.[2]

Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]