Перейти до вмісту

Тарнобжег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарнобжег
Tarnobrzeg
Герб
Герб
Прапор
Прапор
площа Ринок
площа Ринок
площа Ринок
Основні дані
50°35′ пн. ш. 21°41′ сх. д. / 50.583° пн. ш. 21.683° сх. д. / 50.583; 21.683G O
КраїнаПольща Польща
РегіонПідкарпатське воєводство
Столиця дляТарнобжезька республіка, Тарнобжезьке воєводство, Q9272879? і Q11825774? Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує з
— сусідні нас. пункти
Грембув (гміна), Гожице, Сандомир, Ґміна Самбожець, Ґміна Копшивниця, Ґміна Лонюв, Баранув-Сандомерський (гміна), Нова Демба (гміна) Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Засновано1593 Редагувати інформацію у Вікіданих
Магдебурзьке право1953
Площа85,4 км²
Населення▼ 44 156 (01.01.2022)[джерело?]
· густота583 (2008[1]) осіб/км²
Висота НРМ160  м
ВодоймаВісла Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиБанська Бистриця (1995)[2], Чернігів Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(48)
15
Номери автомобілівRT
GeoNames757033
OSMr1475698 ·R
SIMC0980085
Поштові індекси39-400
Міська влада
Вебсайтtarnobrzeg.pl
Мапа
Мапа

CMNS: Тарнобжег у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тарно́бжег (пол. Tarnobrzeg, Терноберег) — місто на правах повіту в південно-східній Польщі, в Сандомирській котловині. Відоме тим, що тут було проголошено Тарнобжезьку республіку.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Тарнобжег походить від засновників міста, родини Тарновських. Інші міста, засновані родиною Тарновських, також називалися подібним чином, такі як: Тарногород та Тернопіль.

Географія

[ред. | ред. код]

Тарнобжег розташований на правому березі річки Вісла, у південно-східній частині Польщі. Це най-північніше місто в Карпатському регіоні.

Історія

[ред. | ред. код]

Тарнобжег був заснований у 1593 році, щоб стати резиденцією родини Тарновських. Засновником міста був Станіслав Тарновський, каштелян Сандомирський. Того ж року король Сигізмунд III Ваза надав поселенню Магдебурзьке право.

У 1772 році місто стало частиною Австрійської імперії та залишався в провінції Галичина до листопада 1918 року.

Тарнобжег зазнав серйозних руйнувань під час Першої світової війни.

У 1950-х роках були виявлені значні запаси сірки. З початку 1960-х років місто почало швидко зростати: населення зросло з 5 000 до 50 000 осіб у 1990-х роках. Після закриття сірчаної шахти Тарнобжег занепав. У 1999 році місто перестало бути центром воєводства.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[3][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 23483 4358 16445 2680
Жінки 25338 4139 15389 5810
Разом 48821 8497 31834 8490

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]

Спорт

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  2. ↑ https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
  3. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  4. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. ↑ Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 395.
  6. ↑ Думин О. Додаток. Спис старшин // Історія леґіону Українських Січових Стрільців, 1914—1918 (з 99 світлинами і 23 схемами). — Львів, 1936. — С. 1.
  7. ↑ Савак Б., Хома В. Бородієвич Євген Омелянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 173. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

[ред. | ред. код]