Тарнобжег
| Тарнобжег Tarnobrzeg | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 50°35′ пн. ш. 21°41′ сх. д. / 50.583° пн. ш. 21.683° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Польща | |||||||
| Регіон | Підкарпатське воєводство | |||||||
| Столиця для |
Тарнобжезька республіка, Тарнобжезьке воєводство, Q9272879? і Q11825774?  | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано |
1593 | |||||||
| Магдебурзьке право | 1953 | |||||||
| Площа | 85,4 км² | |||||||
| Населення | ▼ 44 156 (01.01.2022)[джерело?] | |||||||
| · густота | 583 (2008[1]) осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 160 м | |||||||
| Водойма |
Вісла | |||||||
| Міста-побратими |
Банська Бистриця (1995)[2], Чернігів | |||||||
| Телефонний код | (48) 15 | |||||||
| Часовий пояс |
UTC+1[3] і UTC+2[3] | |||||||
| Номери автомобілів | RT | |||||||
| GeoNames | 757033 | |||||||
| OSM | r1475698 ·R | |||||||
| SIMC | 0980085 | |||||||
| Поштові індекси | 39-400 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | tarnobrzeg.pl | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
 Тарнобжег у Вікісховищі | ||||||||
Тарно́бжег (пол. Tarnobrzeg, Терноберег) — місто на правах повіту в південно-східній Польщі, в Сандомирській котловині. Відоме тим, що тут було проголошено Тарнобжезьку республіку.
Назва Тарнобжег походить від засновників міста, родини Тарновських. Інші міста, засновані родиною Тарновських, також називалися подібним чином, такі як: Тарногород та Тернопіль.
Тарнобжег розташований на правому березі річки Вісла, у південно-східній частині Польщі. Це най-північніше місто в Карпатському регіоні.
Тарнобжег був заснований у 1593 році, щоб стати резиденцією родини Тарновських. Засновником міста був Станіслав Тарновський, каштелян Сандомирський. Того ж року король Сигізмунд III Ваза надав поселенню Магдебурзьке право.
У 1772 році місто стало частиною Австрійської імперії та залишався в провінції Галичина до листопада 1918 року.
Тарнобжег зазнав серйозних руйнувань під час Першої світової війни.
У 1950-х роках були виявлені значні запаси сірки. З початку 1960-х років місто почало швидко зростати: населення зросло з 5 000 до 50 000 осіб у 1990-х роках. Після закриття сірчаної шахти Тарнобжег занепав. У 1999 році місто перестало бути центром воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[4][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 23483 | 4358 | 16445 | 2680 |
| Жінки | 25338 | 4139 | 15389 | 5810 |
| Разом | 48821 | 8497 | 31834 | 8490 |
- Володимир Гамерський — український галицький лікар, доктор медицини, громадський діяч, сотник УГА, симпатик ОУН[6].
- Станіслав Тарновський — польський історик літератури, літературний критик, політичний публіцист, лідер краківський консерваторів, професор і ректор Ягеллонського університету, президент Академії знань у Кракові.
- Евеліна Кобрин (пол. Ewelina Kobryn, нар.. 1982) — польська професійна баскетболістка.
- Євген (Евген) Бородієвич — літератор, поет, перекладач, вояк Легіону УСС (хорунжий[7]) та УГА, брат Іванни Блажкевич.[8]
- Сярка — футбольний клуб.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
- ↑ а б https://www.worlddata.info/europe/poland/timezones.php
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 395.
- ↑ Думин О. Додаток. Спис старшин // Історія леґіону Українських Січових Стрільців, 1914—1918 (з 99 світлинами і 23 схемами). — Львів, 1936. — С. 1.
- ↑ Савак Б., Хома В. Бородієвич Євген Омелянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 173. — ISBN 966-528-197-6.
- Тарнобжеґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Tarnobrzeg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 183. (пол.) — S. 183—185. (пол.)
