Староанглійська вівчарка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Староанглійська вівчарка
Bobtail Moletai May 2014.jpg
Походження Велика Британія, Велика Британія Велика Британія
Характеристики
Зріст Кобелі — 61см
Самки — 54см
Вага Самці: 45 кг
Самки: 30кг
Пес свійський (Canis familiaris)


Староанглійська вівчарка (англ. Old English Sheepdog) — староанглійська вівчарка, що знаходиться в числі перших вівчарок[джерело?].

Опис та характер[ред. | ред. код]

Це здорова та міцна собака, з рясно вкритою довгою шерстю, через яку порода здається набагато більшою. Голова у них пропорційна, мочка носа велика, чорного кольору. Очі темні або блакитні. Вуха розташовані по краях голови. Забарвлення шерсті будь-який відтінок сірого. Дружелюбні, неагресивні. Собаки цієї породи легко навчаються, схоплюють і запам'ятовують усе швидко. Вони завжди спостерігають, прислуховуються до людей. Поважають і слухаються господаря при належному вихованні. Дружні з іншими тваринами.

Староанглійський вівчар

Історія[ред. | ред. код]

Цей вид собак було виведено з метою створити слухняну, легко керовану вівчарку, яка буде охороняти стадо і повертати овець які відбилися від нього. У давні часи господарі пастуших собак повинні були платити податок і ознакою про сплату був обрубаний хвіст. Саме звідси і пішла його друга назва «Bobtail» (бобтейл). У перше про цю породу стало відомо на виставці у 1865 році. А у 1888 році на їх честь було засновано клуб у якому було прийнято стандарти собак. Родичем цієї вівчарки вважають бородатого коллі.

Здоров'я[ред. | ред. код]

Найчастіше собаки хворіють на дисплазію, порушення роботи серцевого м'яза, крипторхізм. Також вони мають схильність до глухоти та шкірних захворювань, розладу зору. Потрібно регулярно перевіряти собаку.

Посилання[ред. | ред. код]