Ананій Степанів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Степанів Ананій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ананій Степанів
09 УГА Сотник.svg Сотник
Загальна інформація
Народження 1890(1890)
с.Вишнівчик, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 24 травня 1919(1919-05-24)
у бою під Журавно
Національність українець
Військова служба
Роки служби 1918—1919
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Вид ЗС ZUNR coa.svg УГА

Ананій (Ананія) Степанів (1890, с. Вишнівчик, нині Перемишлянського району Львівської області, Україна – 24 травня 1919 під Журавно[1]) — український студентський діяч, спортовець, військовик. Старший брат Олени Степанів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1890 році в с. Вишнівчик Перемишлянського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Перемишлянського району Львівської області, Україна) в сім'ї священика УГКЦ о. Івана Степаніва та його дружини Марії-Минодори. Батько ініціював створення читальні товариства «Просвіта» у селі.

Спортовець[2], заснував філіал товариства «Сокіл» у Вишнівчику. За прикладом брата Олена стала членкинею українського товариства «Сокіл»,[3].

Ананій грав на позиції півзахисника за команду копаного м'яча «Україна».[4]

Навчався у Львівській академічній гімназії разом з Євгеном Коновальцем а потім на правничому факультеті Львівського університету[5].

Сотник Української Галицької армії, перший комендант м. Щирця.

Загинув у бою під Жидачевом. Похований у селі Заболотці (нині Бродівський район Львівська область)[6], де на той час парохом села був його батько о. Іван Степанів.

22 червня 1923 року у Волоській церкві у Львові мало відбутися поминальне богослужіння за блаженної пам'яті Ананія Степаніва.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]