Журавно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Журавне
Gerb of Zhuravno.png Guravn h.png
Герб Журавного Прапор Журавного
Журавне
Журавне на мапі України
Журавне на мапі України
Країна Україна Україна
Область/АРК Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада Журавненська селищна рада
Код КОАТУУ: 4621555600
Основні дані
Засноване 1435 року
Магдебурзьке право 1563 року
Статус із 1957 року
Площа 45,3 км²
Населення 3611 (01.01.2011)[1]
Густота 79,7 осіб/км²
Поштовий індекс 81780, 81781
Телефонний код +380 3239
Географічні координати 49°15′38″ пн. ш. 24°16′35″ сх. д. / 49.26056° пн. ш. 24.27639° сх. д. / 49.26056; 24.27639Координати: 49°15′38″ пн. ш. 24°16′35″ сх. д. / 49.26056° пн. ш. 24.27639° сх. д. / 49.26056; 24.27639
Водойма Дністер, Свіча, Крехівка
Відстань
Найближча залізнична станція: Журавно
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - залізницею: 78 км
 - автошляхами: 84 км
Селищна влада
Адреса 81780, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Журавне, пл. С. Бандери, 2
Голова селищної ради Вітер Василь Володимирович
Карта
Журавне (Україна)
Журавне
Журавне
Журавне (Львівська область)
Журавне
Журавне

Жура́вне (Журавно)  — селище міського типу Жидачівського району Львівської області, розташоване на берегах річок Дністер і Свіча.

Історія[ред.ред. код]

В складі Королівства Польського, Речі Посполитої[ред.ред. код]

Перша письмова згадка — 1435 рік. В книгах Галицького гродського суду за 1445 рік Журавне вже фігурує як містечко.

1468 року власник поселення Ян Ходоровський (або Ян з Ходороставу) заснував у Журавному на ринку римо-католицьку парафію. Тепер костелу вже немає, а Служби Божі відбуваються в каплиці Чарторийських і Скшинських на старому цвинтарі.

В старовину місто було осередком видобутку та обробки алебастру. Поклади цього чудового та рідкісного мармуру простяглись вздовж лівого берега Дністра на горах, що називають «Бакоцино».

Маґдебурзьке право — з 1563 року.

1676 року польські війська короля Яна ІІІ Собєського майже місяць вели жорстокі бої зі 100-тисячною турецькою армією Ібрагіма Шейтана на «Журавенських полях» між ріками Дністер та Свіча. Невдовзі в околицях міста супротивники уклали Журавенський мир, який завершив польсько-турецьку війну 16731676 років і зупинив турецьку експансію, жертвою якої 4 роки перед тим став Кам'янець-Подільський. У 200-ту річницю тієї події в Журавному встановили пам'ятник у формі кам'яної колони на високому постаменті, який зберігся і досі.

Шляхтич Станіслав Цьолек Понятовський був власником «Журавненського ключа» (місто та кілька сіл) у Жидачівській землі (повіті) Руського воєводства.[2]

В складі імперії Габсбурґів[ред.ред. код]

З 1790 р. місто стало власністю Адама Жебровського. У цей час Журавне перетворилося на великий торгівельний центр, мало бруковані каменем вулиці, всі будинки на ринку також були муровані з каменю. Враховуючи заслуги Жебровських у розвитку міста, вдячні нащадки обрали герб цього роду за герб Журавного.

1914–1918 роки[ред.ред. код]

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 15000 осіб.[3]

Західноукраїнська Народна Республіка[ред.ред. код]

Місто не було звільнене від польських окупантів в результаті Чортківської офензиви (наступу) УГА.[4]

У 19391941 та 19441959 рр селище було центром Журавнівського району.

Пам'ятки культури та природи[ред.ред. код]

Місцева геральдика[ред.ред. код]

Поштові індекси[ред.ред. код]

81780, 81781

Вулиці[ред.ред. код]

В. Стуса, Валова, Вишнева, Гагаріна, Галечко, Галицька, Грушевського, Діброви, Дорошенка, Жидачівська, Зелена, Івасюка, Коцюбинського, Крехівська, Л. Українки, Мазепи, Миру, Надбережна, Олени Степанівни, Паламара, Пекарська, Перевізна, Перемоги, пл. Бандери, Побережна, Рея, Сагайдачного, Садова, Свободи, Січ. Стрільців, Слобідка, Стефаника, Стрийська, Франка, Хмельницького, Чубинського, Шевченка, Шептицького, Шухевича, Я. Мудрого

Відомі люди[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. A.Link-Lenczowski. Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676–1762) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/3, zeszyt 114.— 409–624 s.— S. 480. (пол.)
  3. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 23.
  4. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР… С. 194.
  5. K. Piwarski. Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1937.— t. III/4, zeszyt 14.— 289–384 s. — S. 372. (пол.)

Світлини[ред.ред. код]

Каплиця в Журавно.jpg
Каплиця Чарторийських


Джерела[ред.ред. код]

  • М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9
  • В. Ягніщак. Мармурові перлини Журавно // Галицька брама.— Львів, № 3 за 1994.— 24 с.— С. 6.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.