Стефак Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Стефак
Василь Федорович Стефак
Народився20 лютого 1942(1942-02-20)
Рунгури, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Помер25 вересня 2023(2023-09-25) (81 рік)
Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар
Громадянство УРСР → Україна Україна
Діяльністьписьменник, перекладач
Alma materЛьвівський державний університет імені Івана Франка
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Нагороди
Могила письменника Василя Стефака.

Василь Федорович Стефак (20 лютого 1942, с. Рунгури, нині Івано-Франківська область — 25 вересня 2023, м. Львів) — український письменник, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1974)[1]. Заслужений працівник культури України (2007).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Стефак народився 20 лютого 1942 року в селі Рунгурах, нині Печеніжинської громади Коломийського району Івано-Франківської области України[1].

Навчався у Вижницькому художньому училищі. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1971). Працював у місцевій і молодіжній пресі; заступником начальника управління внутрішньої політики Львівської ОДА (1993—2002)[1].

Помер 25 вересня 2023 року у Львові[1]. Похований на 69 полі Личаківського цвинтаря.

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор публікацій в періодиці[1].

Книги[1]:

  • «Далекий птах» (1973);
  • «День» (1977);
  • «Хочу журавля» (1980);
  • «Що нового під сонцем» (1984);
  • «Весняна ворожба» (2002);
  • «Рунгури» (2002);
  • «По той бік ночі» (2006; 2008; номінувалася на Шевченківську премію[2]; високо оцінена критиками[3]);
  • «Барви високої долі» (2009);
  • «Примха посеред літа» (2012);
  • «Примови проти темряви» (2012)[4]
  • «Бринза з примхами» (2012)[5].

Твори перекладено білоруською, молдавською, литовською, грузинською, угорською, узбецькою та болгарською мовами[1].

Українською мовою переклав повість Анатолія Приставкіна «Золота хмарина ночувала», роман Василя Гросмана «Життя і долі»[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Відійшов у вічність український письменник, уродженець с. Рунґури на Коломийщині Василь Стефак. Дзеркало медіа. 26 вересня 2023.
  2. ↑ На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року. Україна молода. 4 січня 2008.
  3. ↑ Василь Стефак. Коломийська центральна районна бібліотека. 30 жовтня 2014.
  4. ↑ Примови проти темряви [Текст] : оповідання та новели / В. Ф. Стефак. — Львів : СПОЛОМ, 2012. — 264 с. : іл. — ISBN 978-966-665-649-3.
  5. ↑ Бринза з примхами [Текст] : коломийки, прибамбашки, а місцями навіть фрашки: на 70-річчя Василя Стефака / упоряд., кер. проекту С. Дикий, худ. С. Кустов
  6. ↑ Помер український письменник Василь Стефак. Leopolis.news. 26 вересня 2023.
  7. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 715/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  8. ↑ Літературна премія імені Ірини Вільде. Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В. Лягіна.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Коломию відвідав Василь Стефак на YouTube // Приватне підприємство Телерадіокомпанія НТК. — 2012. — 7 травня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефак_Василь_Федорович&oldid=42888835