Стибіконіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стибіконіт
Stibiconite-24369.jpg
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[d][1][2],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][3],
дискредитований (D)[d][4],
чинний (успадкований, G)[d][5]
IMA-номер IMA2013 s.p.
Nickel-Strunz 10 4.DH.20
Dana 8 44.1.1.1
Ідентифікація
Сингонія Гранецентрована кубічна ґратка
CMNS: Стибіконіт на Вікісховищі
Стибіконіт

Стибіконіт (англ. stibiconite, stibioconite) — мінерал, гідроксид стибію координаційної будови.

Назва — від стиб… і грецьк. «коніа» — порох, порошок (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: гідросервантит, гідроромеїт, стибіаніт, стибіліт, стибіоконіт, стибіоліт, стибіт, стибліт, фольгерит.

Опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Sb3O6(OH).

Містить (%): Sb — 74,5; O — 19,9; H2О — 5,6. Домішки — Са.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: зливні, щільні або порошкуваті маси, аґреґати, кірки, грона, нирковидні утворення. Псевдоморфози по антимоніту. Густина 5,58. Тв. 4-6. Колір блідо-жовтий до білого. Блиск перламутровий, опалоподібний, скляний. Ізотропний. Прозорий. Зустрічається в стибієвих рудах, в стибієвих вохрах з валентинітом. Рідкісний.

Поширення[ред. | ред. код]

Знахідки: Віллафранка, Ігуерас (Іспанія), Сігуаньшань (Китай), Красноярський край (РФ).

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • стибіконіт арсенистий, арсенстибіконіт (різновид стибіконіту, в якому Sb частково заміщений As, містить до 1 % As2O3).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]