Стоянцев Олексій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Андрійович Стоянцев
Народився 27 березня 1906(1906-03-27)
село Тербуни Курської губернії
Помер 11 травня 1987(1987-05-11) (81 рік)
Київ
Громадянство УРСР СРСР
Національність росіянин
Посада 1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
Попередник Петров Григорій Гаврилович
Наступник Позаненко Василь Васильович
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Олексій Андрійович Стоянцев (27 березня 1906(19060327), село Тербуни Курської губернії, тепер Большеполянського району Курської області, Російська Федерація — 11 травня 1987, місто Київ) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го, 5-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член Ревізійної Комісії КПУ у 1960—1961 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1918 році у сільському господарстві. З 1926 року працював матросом на транспорті річкового пароплавства у місті Ростові-на-Дону. Закінчив вечірній робітничий факультет у місті Ростові-на-Дону.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1931 році вступив до Новочеркаського авіаційного інституту, потім перевівся до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1937 році.

У 1937—1938 роках — інструктор відділу науки ЦК КП(б)У. У 1938—1939 роках — заступник завідувача відділу науки ЦК КП(б)У, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У 1939—1941 роках — завідувач відділу машинобудування ЦК КП(б)У.

З 7 травня 1941 по 1943 рік — секретар ЦК КП(б)У по авіаційній промисловості. Під час німецько-радянської війни — уповноважений військових рад Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів; з 1943 року — парторг ЦК ВКП(б) на авіаційному заводі в місті Куйбишеві, РРФСР.

У липні 1944—1945 роках — завідувач відділу машинобудування і заступник секретаря ЦК КП(б)У.

У 1945—1947 роках — завідувач відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У і заступник секретаря ЦК КП(б)У.

У 1947—1948 роках — заступник начальника Управління по перевірці партійних органів ЦК КП(б)У.

У 1948—1949 роках — 2-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

У 1949—1950 роках — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.

З 1950 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

У 1950—1951 роках — заступник міністра державного контролю Української РСР. У 1951—1956 роках — 1-й заступник міністра державного контролю Української РСР.

У 1956 — 8 січня 1958 року — міністр державного контролю Української РСР.

8 січня 1958—1961 роках — голова Комісії радянського контролю Ради Міністрів Української РСР. У 1961—1963 роках — 1-й заступник голови Комісії державного контролю Ради Міністрів Української РСР.

У 1963—1973 роках — в апараті Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.

З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • ЦК ВКП(б) и региональные партийные комитеты. — Москва : РОССПЭН, 2004. (рос.)