Ніколаєнко Андрій Іванович
Голова політичної партії "Основа" | |
---|---|
Нині на посаді | |
На посаді з | лютий 2017 |
Голова Державного агентства України з питань відновлення Донбасу | |
22 вересня 2014 — 14 жовтня 2014 | |
1-й заступник голови Донецької ОДА | |
березень 2014 — вересень 2014 | |
Голова Кіровоградської ОДА | |
9 січня 2013 — 2 березня 2014 | |
Попередник | Ларін Сергій Миколайович |
Наступник | Петік Олександр Владиславович |
Народився | 23 червня 1979 (45 років) м. Фастів, Київська область |
Відомий як | політик, дипломат |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
Політична партія | Партія регіонів |
У шлюбі з | Ірина Ніколаєнко |
Діти | дочки: Ярослава і Дар'я Ніколаєнко |
на сайті Верховної Ради | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
ВО «Батьківщина» | 29 серпня 2019 | — | |
|
Андрій Іванович Ніколаєнко (нар. 23 червня 1979, Фастів, Київська область, УРСР) — український політик, дипломат, екс-голова партії «Основа», член партії ВО "Батьківщина".[1]
Перший голова новоствореного Державного агентства України з питань відновлення Донбасу у 2014 році. Координатор неформального об'єднання підприємців «Українська Бізнес Ініціатива».[2] У 2017 році став співавтором Доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030»,[3] у якій запропоновані науково-обґрунтовані механізми швидкого зростання економіки України. Від 10 лютого 2017 року очолює політичну партію «Основа».[4]
2000 — закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет «Міжнародні економічні відносини» та здобув кваліфікацію магістра міжнародних економічних відносин.
2001 — завершив навчання в Університеті Йонсе м. Сеул.
2008 — завершив навчання в Дипломатичній академії України при Міністерстві закордонних справ України на факультеті «Зовнішня політика».
2002—2006 — аташе, третій секретар Посольства України в Республіці Корея.
2006—2008 — слухач Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України.
2008—2009 — помічник-консультант народних депутатів України від Партії регіонів Юрія Каракая і Сергія Ларіна.[5]
2009—2010 — помічник-заступник начальника Управління зовнішньоекономічної політики та міжнародного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України, завідувач сектором супроводження перспективних проектів співробітництва з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах.[6]
2010—2011 — заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації.
2011—2013 — перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації.[7]
9 січня 2013[8] — 2 березня 2014[9] — голова Кіровоградської облдержадміністрації.[10] Під час подій Євромайдану зумів залагодити конфлікт із протестувальниками та запобігти захопленню ОДА мітингувальниками.[11]
Березень — вересень 2014 — перший заступник голови Донецької ОДА.[12] На цій посаді керував питанням відбудови звільненого Слов'янська та відновлення безперебійного водо- та електропостачання у місті.[13]
З 1 січня 2015 року — голова ради директорів ТОВ «Велта». Представляв компанію на українському стенді в Дубаї 2–4 квітня під час Міжнародного форуму інвестиційних проектів ОАЕ.[14]
Кандидат у народні депутати від ВО «Батьківщина» на парламентських виборах 2019 року, № 19 у списку.[15] Голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.[16]
23 вересня — 14 жовтня 2014 — голова Державного агентства України з питань відновлення Донбасу.[17][18] Координував допомогу міжнародних організацій, приватних компаній та державних органів влади. Був відповідальний за налагодження опалювального сезону в 2014—2015 році на звільнених від російських окупантів міст Донеччини: Слов'янська, Краматорська, Бахмута.[19][20]
З 10 лютого 2017 року є головою партії «Основа», виступає за позаблоковий статус України та мирне повернення окупованого Донбасу та Криму через юридичні механізми.[21] Партія засуджує блокаду ОРДЛО, виступає проти співпраці України з МВФ. Ніколаєнко особисто обіцяє зниження податкового навантаження в 1,5—2 рази та створення 2 млн робочих місць, стягнення компенсацій від РФ за окупацію через міжнародні суди.[22] 22 вересня 2018 року партія «Основа» провела з'їзд у Києві та праймеріз. За підсумками праймеріз 96 % учасників висловилися «за» участь партії «Основа» в чергових виборах Президента України. Водночас, 87 % членів партії проголосували «за» одного з її лідерів, народного депутата України Сергія Таруту як кандидата від «Основи» на чергових президентських виборах.[23]
Президент Федерації бейсболу та софтболу України з 23 лютого 2013 року.[24] За сприяння Федерації вперше в історії України відбувся чемпіонат Європи з бейсболу в групі С, що відбувся 23–28 липня 2018 року в Кропивницькому. Україну відвідали бейсбольні збірні Угорщини, Румунії, Грузії та Естонії. Збірна України здобула п'ять перемог у п'яти матчах і вийшла до другого за значущість Дивізіону В.[25]
3 листопада 2023 року на трасі Київ-Чоп у с. Березівці Ніколаєнко за кермом Mercedes-Benz GLE насмерть збив 18-річну дівчину[26][27][28][29]. Суд обрав Ніколаєнку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 4 січня з зобов'язанням носити електронний браслет[30].
29 грудня запобіжний захід змінили з домашнього арешту на особисте зобов'язання до 6 лютого 2024[31]. У квітні 2024 року справу скерували до суду, Ніколаєнка звинувачували у порушенні ПДД[32].
- ↑ Кто все эти люди: ВО “Батькивщина” обнародовала список из 50 кандидатов в Раду. kievvlast.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ "Украинская бизнес инициатива" предлагает создать фонд для финансирования проектов, направленных на выход из кризиса и экономический рост. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ УКРАЇНА 2030: Доктрина збалансованого розвитку (PDF). 2017. Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2018.
- ↑ Нову партію "Основа", про яку заявляв Тарута, очолив координатор "Української бізнес-ініціативи" Ніколаєнко. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Андрій Ніколаєнко як вічний запасний і співучасник афер. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Глава партии Основа Андрей Николаенко: Два миллиона новых рабочих мест - обоснованная цифра. kp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Ніколаєнко взяв участь у всеукраїнській селекторній нараді. www.kr-admin.gov.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Указ Президента України. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Указ Президента України № 207/2014 від 2 березня 2014 року «Про звільнення А. Ніколаєнка з посади голови Кіровоградської обласної державної адміністрації» [Архівовано 12 грудня 2015 у Wayback Machine.](укр.)
- ↑ Губернатором Кировоградской области назначен Николаенко (Президент Украины Виктор Янукович назначил Андрея Николаенко председателем Кировоградской областной государственной администрации, сообщили ForUm’у в пресс-службе Главы государства). for-ua.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Lena. Кіровоградську ОДА штурмом не взяти! (ХРОНІКА ПОДІЙ). www.pravda-kr.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Основний інстинкт Тарути, або П'ятдесят відтінків компромісу. osnova. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ ДонОДА: Опалювальний сезон у звільнених містах Донецької обл. розпочнеться вчасно. 112.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ ТОВ "Велта" (28 квітня 2018). Андрій Ніколаєнко відвідав міжнародний форум Annual Investment Meeting (українською) . Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ Кабмин уволил Николаенко с должности главы Госагентства по восстановлению Донбасса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Андрій Ніколаєнко: Моє призначення перевірили на відповідність закону про люстрацію. Forbes Україна. 25.03.2014. Архів оригіналу за 19.12.2018. Процитовано 18.12.2018.
- ↑ У Слов'янську відновили тільки 8 дитячих садків і менше половини зруйнованих шкіл – Ніколаєнко. ukr.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Андрей Николаенко: "Зиму без мира Донбасс не переживет". www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ kompromiss (укр.). Компромисс. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
- ↑ Gazeta.ua (4 липня 2018). "2 млн нових робочих місць - обґрунтована цифра" - глава партії "Основа" Андрій Ніколаєнко. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Партия "Основа" на праймериз выбрала Сергея Таруту кандидатом в Президенты. ukranews_com (рос.). 22 вересня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Андрей Николаенко возглавил Федерацию бейсбола и софтбола Украины. 25-03-2013. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Збірна України з бейсболу виграла турнір дивізіону С ЧЄ і вийшла у другий дивізіон В. sport.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ З'явилися подробиці смертельної ДТП за участю народного депутата. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 листопада 2023.
- ↑ Нардеп збив на смерть 18-річну дівчину на Житомирській трасі (фото). РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 листопада 2023.
- ↑ Головне управління Національної поліції в Житомирській області. zt.npu.gov.ua (ua) . Процитовано 6 листопада 2023.
- ↑ https://dbr.gov.ua/news/dbr-rozslidue-obstavini-smertelnoi-dorozhno-transportnoi-prigodi-za-uchasti-narodnogo-deputata
- ↑ Смертельна ДТП з нардепом. Ніколаєнку обрали запобіжний захід. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 листопада 2023.
- ↑ Нардепу Ніколаєнку, який влаштував смертельну ДТП, змінили запобіжний захід. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 січня 2024.
- ↑ Нардепа судитимуть за смертельну ДТП у Житомирській області. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Офіційна сторінка у Facebook [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Офіційний канал на YouTube
- Народились 23 червня
- Народились 1979
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Члени Партії регіонів
- Голови Кіровоградської облдержадміністрації
- Народні депутати України 9-го скликання
- Уродженці Фастова
- Випускники Дипломатичної академії МЗС України
- Українські дипломати
- Дипломати XXI століття
- Політики Донецької області
- Політики XXI століття
- Помічники народних депутатів України