Мартинов Федір Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартинов Федір Гнатович
Мартинов Федір Гнатович.tif
Народився 1902(1902)
місто Владикавказ
Помер 15 вересня 1983(1983-09-15)
Київ
Громадянство УРСР, СРСР
Діяльність політик
Посада 1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
Попередник Найдек Леонтій Іванович
Наступник Кириченко Микола Карпович
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани» Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Федір Гнатович Мартинов (1902(1902), місто Владикавказ, тепер Російська Федерація — 15 вересня 1983, місто Київ) — український радянський і партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань. Член ЦК КПУ в 1956—1966 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у березні 1902 року в родині робітника-тесляра. У 1917 році закінчив вище початкове училище. З 1917 року працював учнем столяра, теслярем залізниці на Кубані. З 1919 року — тесляр вагонного депо станції Кавказька (тепер Краснодарського краю).

У 1923—1927 роках — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1927—1931 роках — на керівній партійній роботі в Кропоткінському та Армавірському районах Північно-Кавказького краю РРФСР: завідувач відділу партійного комітету ВКП(б) залізничного вузла; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Кропоткінського районного комітету ВКП(б); інструктор Армавірського окружного комітету ВКП(б); завідувач культурно-пропагандистського відділу Армавірського районного комітету ВКП(б).

У 1931—1933 роках — студент Одеського хіміко-технологічного інституту консервної промисловості, який не закінчив.

З 1933 року — заступник начальника Політичного відділу Ново-Української машинно-тракторної станції, заступник директора з політичної частини Карлівської машинно-тракторної станції УРСР.

У 1937—1941 роках — 2-й секретар Кіровоградського міського комітету КП(б)У.

У вересні 1941 — 1946 роках — на політичній роботі у РСЧА. Служив начальником Політичного відділу 28-ї запасної, 49-ї навчальної стрілецької дивізії Закавказького фронту.

У 1946 році — заступник секретаря Кіровоградського обласного комітету КП(б)У по вугільній промисловості.

У жовтні 1946 — жовтні 1947 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1947 — листопаді 1950 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.

У листопаді 1950 — серпні 1955 року — 2-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України.

17 серпня 1955 — 17 січня 1963 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України. 17 січня — 9 квітня 1963 року — 1-й секретар Кіровоградського сільського обласного комітету Компартії України.

У 1963—1972 роках — заступник, 1-й заступник голови Комітету партійно-державного (народного) контролю Української РСР.

з 1972 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Звання[ред. | ред. код]

  • підполковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]