Іщенко Віталій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іщенко Віталій Павлович
Народився 1904(1904)
селище Воронцове Катеринославської губернії, тепер у складі міста Дніпра
Помер невідомо
Національність українець
Учасник Німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Віта́лій Па́влович І́щенко (1904(1904), селище Воронцове Катеринославської губернії, тепер у складі міста Дніпра Дніпропетровської області — ?) — український радянський діяч, голова Кіровоградського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у жовтні 1904 року в селищі Воронцове (передмісті Катеринослава) в родині робітника-слюсаря Катеринославського паровозоремонтного заводу.

Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці робітником млина. Потім працював вальцювальником, кочегаром Катеринославського заводу імені Карла Маркса, обирався секретарем комсомольської організації цього заводу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

Навчався у Дніпропетровському вечірньому технікумі та заочній школі радянського та партійного будівництва.

У 1927—1930 роках — у Червоній армії.

У 1930—1934 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу районного комітету КП(б)У на Сумщині, секретар партійного комітету цукрового заводу, заступник голови районної партійної комісії КП(б)У, контролер Народного комісаріату постачання СРСР на Сумщині.

У 1934—1936 — директор Рубанського бурякорадгоспу Чернігівської області. У 1936 — січні 1939 — директор Чупахінського бурякорадгоспу Харківської області.

З 17 січня 1939 по січень 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Кіровоградській області. У січні 1940 — 1941 роках — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1943 рік — у Червоній армії: служив начальником політичного відділу армійського спеціалізованого будівельного управління № 39, уповноваженим оперативних груп Військових рад Донського та Воронезького фронтів.

У 1943 — лютому 1949 року — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

У 1949 році направлений на Курси перепідготовки при ЦК ВКП(б) до Москви.

Після закінчення курсів з 1950 року працював на різних керівних посадах в Житомирській області: заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих; начальник Житомирського обласного управління по будівництву в колгоспах.

Потім — на пенсії.

Звання[ред. | ред. код]

  • політрук

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Янчуков С., На чолі обласного самоврядування, Кіровоград, 2007

Посилання[ред. | ред. код]