Страутманіс Петеріс Якубович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Страутманіс Петеріс Якубович
Народився 24 квітня 1919(1919-04-24)
Q16352676?, Hasenpoth Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 27 червня 2007(2007-06-27) (88 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of Latvia.svg Латвія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Петеріс Якубович Страутманіс (латис. Pēteris Strautmanis; 24 квітня 1919(19190424), Басська волость Курляндської губернії, тепер Латвія — 27 червня 2007) — латвійський радянський діяч, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у лютому 1976 — лютому 1986 р. Член ЦК КП Латвії, член Бюро ЦК КП Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 5-11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 7-11-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради СРСР (у 1974—1985 роках).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1937 році наймитом у заможних селян. У 1940 році вступив до комсомолу.

У липні 1940 — 1941 р. — завідувач відділу Талсенського повітового комітету ЛКСМ Латвії.

У 1941—1943 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. У 1943—1944 роках — командир партизанського загону на території Латвії.

Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 р. — інструктор Валкського повітового комітету КП(б) Латвії; слухач Латвійської республіканської партійної школи; редактор районної газети. У 1950—1951 роках — 1-й секретар Апського районного комітету КП(б) Латвії.

У 1951—1954 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві.

У 1954—1956 роках — 1-й секретар Добельського районного комітету КП Латвії. У 1956 році — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії.

У 1956—1958 роках — міністр радгоспів Латвійської РСР. У 1958—1960 роках — 1-й заступник міністра сільського господарства Латвійської РСР.

27 січня 1960 — 18 лютого 1965 р. — секретар ЦК КП Латвії. Одночасно, 7 грудня 1962 — 1 грудня 1964 р. — голова Бюро ЦК КП Латвії із керівництва сільськогосподарським виробництвом.

У лютому 1965 — серпні 1974 р. — 1-й заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.

20 серпня 1974 — 22 червня 1985 р. — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

З червня 1985 р. — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]