Стриманість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Стриманість або утримання (грец. егкратеіа, англ. self-control, abstinence, chastity) — моральна якість та чеснота, вважається невідступним та свідомим пануванням розуму над пристрастями й іншими недобрими поривами.

Всяка стриманість — то зусилля духа, перемога духа над плоттю.

Стриманість стримує потяг до задоволень і забезпечує рівновагу у використанні створених благ. Вона забезпечує панування волі над інстинктами і втримує прагнення у межах чесності.

В основі етичних норм давньогрецької етики, лежав принцип, виражений уже поетом Гесіодом: «Міру в усьому дотримуй!». Тому зло розумілося як безмірність, а благо — як стриманість. Стриманість протистоїть нестриманості.

Стриманість у їжі не є винятково християнською практикою, вона існує і в інших релігіях, а також широко використовується у медицині.

Прихильники утримання від споживання спиртних напоїв або тютюну, м'яса та іншого називаються абстине́нтами (лат. abstinens, abstinentis — той, хто стримується).

Абстинентами бувають найчастіше вегетаріанці, натуристи, а також деякі віряни, що сповідують християнство, іслам, буддизм та інші релігії.

Типи стриманості[ред.ред. код]

  • Целібат — відмова від сексуального життя, сімейного життя.
  • Тверезість — утримання від вживання алкоголю та інших психоактивних речовин.
  • Релігійний піст, голодування — утримання від їжі.
  • Обітниця мовчання — стриманість від розмов, використання голосу.

Цитати про стриманість[ред.ред. код]

  • Якщо ти бог, то ти повинен дарувати смертним добродійства, не віднімаючи в них їхнього добра, а якщо ти людина, то пам’ятай, що ти завжди залишишся нею (Курцій, кн. 7 [VIII, 26]).
  • Поміркованість і стриманість — прекрасні риси при високому становищі (Курцій, кн. 6 [VI, 1]).
  • Стриманість ламає жадобу, ласкавість перемагає несправедливий чи й справедливий гнів, але тільки задля честі, і, нарешті, скромність, гасить жадобу неналежних і несправедливих почестей і породжує приємну соромливість. (Цицерон, Про підбір матеріалу, II, 164).
  • Поміркованість щасливих людей іде від спокою, яким їх сповнює ласкава фортуна. Франсуа де Ларошфуко: Роздуми або Висловлювання і моральні максими
  • Першими дверима, що вводять нас у мислений Єрусалим, роблять уважним наш ум, є безмовність, хоча ум ще не заглибився у мовчання; другими — поміркованість у їжі, питті та сні; третіми — постійна пам'ять і роздуми про смерть, які очищають ум і тіло. (Гл. 6) - ВИСЛОВИ СВЯТОГО ФІЛОТЕЯ СИНАЙСЬКОГО
  • Ця чеснота має вимірювати (miarkowac) зворушення пожадливості тіла, звідси походить її назва в польській мові — “umiarkowanie” — поміркованість. — Кароль Войтила
  • Справжній піст — це віддалення від себе злого і стриманість у всьому. Він включає в себе дві невід’ємні складові частини: піст духовний і піст тілесний. — Священик Олександр СЕНІВ

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]