Струтинка (Липовецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Струтинка
Strutynka CoA.jpg Strutynka Fl.jpg
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Липовецький
Рада Струтинська сільська рада
Код КОАТУУ 0522286801
Облікова картка Струтинка 
Основні дані
Засноване 1783
Населення 527
Площа 2,578 км²
Густота населення 204,42 осіб/км²
Поштовий індекс 22550
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°11′14″ пн. ш. 28°58′42″ сх. д. / 49.18722° пн. ш. 28.97833° сх. д. / 49.18722; 28.97833Координати: 49°11′14″ пн. ш. 28°58′42″ сх. д. / 49.18722° пн. ш. 28.97833° сх. д. / 49.18722; 28.97833
Середня висота
над рівнем моря
248 м
Водойми р. Собок
Місцева влада
Адреса ради 22550, с. Струтинка, вул. Гагаріна, 12; тел. 2-10-32
Карта
Струтинка. Карта розташування: Україна
Струтинка
Струтинка
Струтинка. Карта розташування: Вінницька область
Струтинка
Струтинка

CMNS: Струтинка у Вікісховищі

Струти́нка — село в Україні, в Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 527 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Липовецької волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 636 осіб, налічувалось 91 дворове господарство, існували каплиця, постоялий будинок і вітряний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1109 осіб (541 чоловічої статі та 568 — жіночої), з яких 995 — православної віри[2].

Під час колективізації у Струтинці і хуторі Якубівському утворилося 4 господарства («1 Серпня», «Комунар», «Червоний переможець» та ім. Леніна). Село постраждало внаслідок Голодомору 1932-1933 років, за оцінками старожилів померло близько 820-850 осіб. Відомо лише імена близько півтори сотні жертв, майже повністю вимерли родини Антонюків, Білозерських, Близнюків, Брижаневських, Гапонюків, Головатюків, Козачишиних, Коцюбняків, Кухрівських, Латиських, Попенків, Скоцьких, Соломків, Топольських, Хитрих, Ясінських. За спогадами жительки села Параски Юхимівни Гирко щодня на цвинтар вивозили по 10-12 померлих. На місці поховань встановлено пам'ятний знак.[3]

Уродженці села[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-88)
  3. На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 94.

Посилання[ред. | ред. код]