Стюарт Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стюарт Тейлор
Особисті дані
Народження 28 листопада 1980(1980-11-28) (43 роки)
  Ромфордd, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 85 кг
Громадянство  Англія
Позиція воротар
Номер 28
Юнацькі клуби
Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2005 Англія «Арсенал» 18 (-21)
1999 →  Англія «Бристоль Роверс» 4 (-2)
2000 →  Англія «Крістал Пелес» 10 (-12)
2001 →  Англія «Пітерборо Юнайтед» 6 (-9)
2004–2005 →  Англія «Лестер Сіті» 10 (-8)
2005–2009 Англія «Астон Вілла» 12 (-19)
2009 →  Англія «Кардіфф Сіті» 8 (-18)
2009–2012 Англія «Манчестер Сіті» 0 (0)
2012–2014 Англія «Редінг» 4 (0)
2013 →  Англія «Йовіл Таун» 0 (0)
2014–2015 Англія «Лідс Юнайтед» 3 (0)
2016–2018 Англія «Саутгемптон» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999 Англія Англія U-20 2 (0)
2001 Англія Англія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Стюарт Джеймс Тейлор (англ. Stuart James Taylor, нар. 28 листопада 1980, Лондон) — англійський футболіст, який грав на позиції воротаря. Тейлор розпочав свою кар'єру в «Арсеналі», вигравши Прем'єр-лігу 2001/02 і Кубок Англії 2002/03 і представляючи Англію на юнацькому рівні до 16, 18, 20 і 21 року. Про нього говорили як про майбутню заміну голкіперу «Арсеналу» та збірної Англії Девіду Сімену, але після того, як були підписані контракти з іншими воротарями, після 2003 року йому було важко отримати ігровий час, і в 2005 році він приєднався до «Астон Вілли»[1].

Спочатку Тейлор був дублером Томаса Соренсена, але знову був витіснений іншими голкіперами. Він покинув «Астон Віллу» в 2009 році, зігравши лише 12 матчів чемпіонату за чотири сезони. Потім він приєднався до «Манчестер Сіті», а згодом перебував у «Редінгу», «Лідс Юнайтед» і «Саутгемптоні», але ніде закріпитись не зумів. Тейлор провів більшу частину своєї кар'єри в статусі третього воротаря, провівши лише 95 матчів за кар'єру. По її завершенні відкрив власну воротарську академію[2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Арсенал»[ред. | ред. код]

Тейлор народилася в Ромфорді, Лондон[3]. Після короткого періоду у «Вімблдоні»[1], Тейлор приєднався до академії «Арсеналу» в 1997 році.

Він дебютував за «Арсенал» у грі Кубка Ліги проти «Іпсвіч Тауна» у листопаді 2000 року[4], але витіснити з основи досвідченого Девіда Сімена не зміг, тому його віддавали в оренду до нижчолігових клубів «Бристоль Роверз», «Крістал Пелас», «Пітерборо Юнайтед» і «Лестер Сіті»[5][6].

У листопаді 2001 року Тейлор дебютував у чемпіонаті за «Арсенал» в матчі проти «Манчестер Юнайтед» (3:1)[7][8]. Він зіграв десять матчів у Прем'єр-лізі у сезоні 2001/02, коли «Арсенал» став чемпіоном, що дало йому право на медаль переможців. Цей результат був досягнутий у останньому матчі проти «Евертона», коли титул уже був виграний. Той матч в основі розпочав інший резервний воротар Річард Райт, але тренер Арсен Венгер замінив Райта на 85-й хвилині гри, випустивши Тейлора, який, таким чином, теж заробив медаль[9][10].

У наступному сезоні Тейлор провів 13 ігор в усіх турнірах і допоміг команді здобути національний кубок, після чого його почали готувати до ролі змінника вікової легенди клубу Девіда Сімана[1]. Однак, незважаючи на те, що він виграв конкуренцію у Алекса Маннінгера та Райта, підписання Єнса Леманна та Мануеля Альмунії у 2003 та 2004 роках відповідно призвело до того, що Тейлор не став основним воротарем. Тейлор також пропустив увесь сезон 2003/2004 років через травму плеча[11]. Після підписання контракту з Альмунією Тейлор став третім голкіпером клубу, і Венгер сказав Тейлору, що зрозуміє, якщо той вирішить піти[1]. Під час перебування на «Гайбері» Тейлор виграв чемпіонський титул, Кубок Англії, а також два Суперкубка. Загалом він провів 30 матчів у всіх турнірах за «Арсенал»[12][13][14][15].

«Астон Вілла»[ред. | ред. код]

У червні 2005 року Тейлор перейшов до «Астон Вілли», підписавши чотирирічний контракт[16]. Він став другим голкіпером «Вілли» після Томаса Соренсена. Тейлор пригадує, як йому казали, що він зіграє, якщо Соренсен буде травмований або буде в поганій формі, але ці шанси «ніколи не матеріалізувалися. Мені постійно казали, що я буду грати в ту чи іншу гру, і я ніколи не грав. Ти починаєш сподіватися, і це важко прийняти. Футбол — це жорстока гра. Люди говорять тобі те, що, на їхню думку, ти хочеш почути»[1]. Протягом сезону 2005/06 років він провів лише два матчі за клуб. Він відбив пенальті від Вейна Руні в матчі проти «Манчестер Юнайтед» 20 жовтня 2007 року під час матчу, в якому був вилучений перший воротар Скотт Карсон[17]. Коли Соренсен пішов, «Вілла» підписала Бреда Фріделя та Бреда Гузана на початку сезону 2008/09. Фрідель став першим воротарем, Гузан — другим, а Тейлор опустився на третю позицію, через що більше за клуб не гра. Останнім виступом Тейлора за «Віллу» стала гра проти «Оденсе» в Кубку Інтертото 2008 року.

У спробі знайти ігровий час[1] Тейлор 13 березня 2009 року перейшов на правах оренди у «Кардіфф Сіті» з Чемпіоншипу[18]. Він дебютував за команду через два дні в матчі проти «Брістоль Сіті» (1:1)[19].

Тейлор залишався першим номером протягом першого місяця в клубі, незважаючи на повернення Тома Гітона після травми, і його орендну угоду було продовжено до кінця сезону[20] Однак після поразки 0:6 від «Престон Норт Енд» Тейлор був виключений з основи на останні три ігри сезону і після закінчення оренди він повернувся на «Вілла Парк»[21]. Всього за 4 роки в «Астон Віллі» голкіпер зіграв лише 14 матчів в усіх турнірах.

«Манчестер Сіті»[ред. | ред. код]

23 червня 2009 року Тейлор підписав контракт з «Манчестер Сіті» на правах вільного трансферу після закінчення терміну його контракту з «Віллою». Він офіційно став гравцем «Манчестер Сіті» 1 липня 2009 року[22] Тейлор зізнався, що користувався порадами Бреда Фріделя, який раніше працював із менеджером Марком Г'юзом і тренером воротарів Кевіном Хічкоком у «Блекберн Роверс». 18 липня 2009 року, коли «Манчестер Сіті» грав у товариському матчі проти південноафриканської команди «Орландо Пайретс», Тейлор пропустив свої перші два голи за клуб. Підписаному як дублер для Шея Гівена, Тейлору було обіцяно грати в Кубку Англії та Кубку ліги, але це також не здійснилося[1]. Тейлор провів свій єдиний матч за першу команду клубу в матчі 4-го раунду Кубка Англії проти «Сканторп Юнайтед» 24 січня 2010 року, який «Сіті» виграв з рахунком 4:2.

10 липня він підписав нову дворічну угоду з клубом[23], незважаючи на те, що «Сіті» офіційно звільнив його дев'ятьма днями раніше[24]. Тейлор також зіграв у другому таймі проти «Нью-Йорк Ред Буллз» (1:2) 25 липня 2010 року під час туру «Сіті» по США і пропустив один гол. Після повернення Джо Гарта з оренди Тейлор знову став третім голкіпером, поступаючись місцем запасного воротаря Костелу Пантілімону[1]. Після виграшу титулу Прем'єр-ліги 2011/12 років у статусі третього голкіпера «Манчестер Сіті» він покинув клуб 1 червня 2012 року разом з іншим воротарем Гуннаром Нільсеном[25].

«Редінг»[ред. | ред. код]

13 липня 2012 року «Редінг» оголосив, що Тейлор тренується з ними і наступного дня візьме участь у товариському матчі їх першої команди з «Вімблдоном»[26]. 20 серпня 2012 року менеджер «Редінга» Браян Макдермотт оголосив, що вони підписали з Тейлором контракт строком на один рік[27]. Травма Адама Федерічі і Алекса Маккарті призвели до того, що Тейлор дебютував за «Редінг» 2 березня в матчі Прем'єр-ліги проти «Евертона» (3:1)[28]. Тейлор зіграв проти свого рідного клубу «Арсенал» (1:4) 30 березня 2013 року на стадіоні «Емірейтс». 2 серпня 2013 року Тейлор підписав новий однорічний контракт з «Редінгом» до червня 2014 року[29].

18 листопада 2013 року Тейлор приєднався до іншої команди Чемпіоншипу, «Йовіл Тауна», в оренду на один місяць[30]. Втім оренду було припинено без жодного проведеного матчу лише через два дні через «особисті причини».[31].

Так і не зігравши більше жодного матчу, Тейлор покинув клуб наприкінці сезону 2013/14 після закінчення контракту[32].

«Лідс Юнайтед»[ред. | ред. код]

3 липня 2014 року Тейлор підписав однорічний контракт з «Лідс Юнайтед»[33]. Тейлор розповів, що сподівається поборотися за основу, після того як стало відомо, що «Лідс» також хоче підписати ще одного воротаря[34]. Ним став італієць Марко Сільвестрі з «К'єво»[35]. Втім і у цьому клубі виграти конкуренцію Стюарту не вдалося і він став резервним воротарем[36].

Тейлор дебютував за «Лідс Юнайтед» 12 серпня 2014 року в матчі Кубка Ліги проти «Аккрінгтон Стенлі»[37], а потім 27 серпня зіграв і в матчі наступного раунду турніру проти «Бредфорд Сіті» (1:2)[38].

18 квітня 2015 року Тейлор дебютував за клуб і у Чемпіоншипі в грі проти «Чарльтон Атлетик» (1:2)[39].

13 травня 2015 року, після закінчення терміну контракту, «Лідс» оголосив, що не буде продовжувати контракт Тейлора в клубі[40]. Тейлор, який зіграв лише 9 ігор протягом 2012—2015 років, думав про завершення кар'єри[1]. Він відмовився приєднатися до клубів першої та другої ліги, оскільки вважав, що навіть якщо він зіграє більше матчів, це буде визнанням того, що він недостатньо хороший, щоб грати в Прем'єр-лізі: «Я хотів зіграти на найвищому рівні, на якому я думав, що можу грати. Я відчував, що я достатньо хороший, щоб бути в Прем'єр-лізі»[1].

«Саутгемптон»[ред. | ред. код]

26 серпня 2016 року, після року без клубу, Тейлор приєднався до «Саутгемптона», уклавши річний контракт[41][42]. Тейлор приєднався, знаючи, що буде третім воротарем після Фрейзера Форстера та Алекса Маккарті[1]. 13 липня 2017 року «Саутгемптон» оголосив про продовження контракту Тейлора ще на рік[43]. 30 червня 2018 року Тейлор покинув «Саутгемптон» після закінчення терміну контракту, так і не зігравши жодної гри за першу команду[44].

В інтерв'ю New York Times у грудні 2017 року Тейлор розповів про свою кар'єру та розчарування, які він відчував через те, що майже не грав: «Безумовно, мене сприймають… [як людину, яка] любить ходити по клубах, заробляти гроші, нічого не роблячи»[1]. Він сказав, що «кожен мій тренер, кожен воротар, з яким я працював, казав, що я повинен був зіграти 200 або 300 ігор Прем'єр-ліги. Я оглядаюся на це і думаю так само»[1].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Тейлор грав за збірну Англії U20 на молодіжному чемпіонаті світу 1999 року з Ешлі Коулом, Пітером Краучем та Ендрю Джонсоном, але англійці сенсаційно програли всі три матчі.

З 2001 року залучався до складу молодіжної збірної Англії, з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2002 року, де англійці посіли останнє місце в групі. Всього на молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Статистика кар'єри[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Англії Кубок ліги Інше Всього
Дивізіон Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Арсенал (Лондон) 1999–00[45] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2000–01[46] 0 0 0 0 1 0 1[a] 0 2 0
2001–02[47] 10 0 1 0 2 0 2[a] 0 15 0
2002–03[48] 8 0 2 0 1 0 2[a] 0 13 0
2003–04[49] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 18 0 3 0 4 0 5 0 30 0
Бристоль Роверз 1999–00[45] Другий дивізіон 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
Крістал Пелес 2000–01[46] Перший дивізіон 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
Пітерборо Юнайтед 2000–01[46] Другий дивізіон 6 0 0 0 0 0 0 0 6 0
Лестер Сіті 2004–05[50] Чемпіоншип 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
Астон Вілла 2005–06[51] Прем'єр-ліга 2 0 0 0 0 0 0 0 2 0
2006–07[52] 6 0 0 0 1 0 0 0 7 0
2007–08[53] 4 0 0 0 2 0 0 0 6 0
2008–09[54] 0 0 0 0 0 0 2[b] 0 2 0
Всього 12 0 0 0 3 0 2 0 17 0
Кардіфф Сіті 2008–09[54] Чемпіоншип 8 0 0 0 0 0 0 0 8 0
Манчестер Сіті 2009–10[55] Прем'єр-ліга 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0
2010–11[56] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2011–12[57] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0
Редінг 2012–13[58] Прем'єр-ліга 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
2013–14[59] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 4 0 0 0 0 0 0 0 4 0
Лідс Юнайтед 2014–15[60] Чемпіоншип 3 0 0 0 2 0 0 0 5 0
Саутгемптон 2016–17[61] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2017–18[62] 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Загалом 75 0 4 0 9 0 7 0 95 0
  1. ↑ а б в Ліга чемпіонів УЄФА
  2. ↑ Кубок Інтертото 2008

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Арсенал»: 2001/02[63]
«Манчестер Сіті»: 2011/12
«Арсенал»: 2002/03[13]
«Манчестер Сіті»: 2010/11
«Арсенал»: 1999[14], 2002[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Rory Smith (13 December 2017). This Premier League Player's Position? Left Out. The New York Times. Процитовано 22 July 2018.
  2. ↑ stuarttaylor_gka. Instagram. 20 October 2020. Процитовано 20 October 2020.
  3. ↑ Стюарт Тейлор. Barry Hugman's Footballers.
  4. ↑ Arsenal 1–2 Ipswich. BBC Sport. 1 November 2000. Процитовано 15 January 2020.
  5. ↑ Stuart Taylor: Profile. Reading FC.co.uk. Архів оригіналу за 19 March 2018. Процитовано 18 March 2018.
  6. ↑ Leicester snap up keeper on loan. BBC Sport. 18 November 2004. Процитовано 22 May 2012.
  7. ↑ Barthez errors gift Arsenal win. BBC Sport. 25 November 2001. Процитовано 15 January 2020.
  8. ↑ Taylor's time at last. BBC Sport. 22 November 2001. Процитовано 15 January 2020.
  9. ↑ Henry sparks Arsenal party. BBC Sport. 11 May 2002. Процитовано 15 January 2020.
  10. ↑ Mitchell, Kevin (12 May 2002). Henry enters party spirit. The Guardian. Процитовано 15 January 2020.
  11. ↑ Taylor out for season. BBC Sport. 29 March 2004. Процитовано 13 April 2008.
  12. ↑ Stuart Taylor. Arsenal F.C. Процитовано 15 January 2020.
  13. ↑ а б Arsenal retain FA Cup. BBC Sport. 17 May 2003. Процитовано 15 March 2018.
  14. ↑ а б Parlour gives Gunners Wembley win. BBC Sport. 1 August 1999. Процитовано 15 March 2018.
  15. ↑ а б Slick Arsenal win Shield. BBC Sport. 11 August 2002. Процитовано 15 March 2018.
  16. ↑ Arsenal keeper Taylor joins Villa. BBC Sport. 27 June 2005. Процитовано 13 April 2008.
  17. ↑ Aston Villa 1–4 Man Utd. BBC Sport. 20 October 2007. Процитовано 26 August 2016.
  18. ↑ Cardiff sign Villa keeper Taylor. BBC Sport. 13 March 2009. Процитовано 14 March 2009.
  19. ↑ Bristol City 1–1 Cardiff. BBC Sport. 15 March 2009. Процитовано 15 March 2009.
  20. ↑ McCormack hailed as Cardiff hero. BBC Sport. 14 April 2009. Процитовано 14 April 2009.
  21. ↑ Cardiff City get tough after play-off flop. WalesOnline. Media Wales. 6 May 2009. Процитовано 15 May 2009.
  22. ↑ Taylor Set To Depart. Aston Villa F.C. Архів оригіналу за 26 June 2009.
  23. ↑ Stuart Taylor nets new deal. Manchester City F.C. 10 July 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 10 July 2010.
  24. ↑ Manchester City re-sign keeper Stuart Taylor, days after releasing him. The Guardian. 10 July 2010.
  25. ↑ FREE TRANSFER LIST 2011/12 (PDF). Premier League. Архів оригіналу (PDF) за 16 June 2012.
  26. ↑ Taylor to play part in Wimbledon game. Reading Football Club. Архів оригіналу за 15 July 2012. Процитовано 13 July 2012.
  27. ↑ Taylor Signs, Mikkel loaned. Reading Football CluB. Процитовано 20 August 2012.
  28. ↑ Report: Tough Toffees win. Reading F.C. Процитовано 2 March 2013.
  29. ↑ Taylor pens new deal. Reading F.C. Процитовано 30 November 2013.
  30. ↑ Stuart Taylor: Yeovil Town sign Reading goalkeeper on loan. BBC Sport. 18 November 2013. Процитовано 18 November 2013.
  31. ↑ Stuart Taylor: Reading goalkeeper leaves Yeovil after two days. BBC Sport. 20 November 2013. Процитовано 20 November 2013.
  32. ↑ Jobi, Mikele & Kaspars to move on. Reading F.C.
  33. ↑ Leeds United sign Stuart Taylor. ITV. 3 July 2014. Процитовано 3 July 2014.
  34. ↑ Taylor looking to be involved. Leeds United F.C. 3 July 2014. Процитовано 3 July 2014.
  35. ↑ Leeds United complete Silvestri and Bianchi signings. Yorkshire Evening Post. Leeds. 8 July 2014. Процитовано 8 July 2014.
  36. ↑ Squad numbers released. Leeds United F.C. 1 August 2014. Процитовано 1 August 2014.
  37. ↑ Leeds V Accrington. Leeds United F.C. 12 August 2014. Процитовано 12 August 2014.
  38. ↑ United edged out at Bradford. Sky Sports. 27 August 2014. Процитовано 27 August 2014.
  39. ↑ Wobschall, Leon (18 April 2015). Charlton 2 Leeds United 1: Redfearn silence over 'injured' six. Yorkshire Post. Процитовано 7 October 2020.
  40. ↑ Austin Released by Leeds United. Leeds United F.C. 13 May 2015. Процитовано 12 May 2015.
  41. ↑ Cedric Soares: Southampton defender signs new deal until 2020. BBC Sport. 26 August 2016. Процитовано 27 August 2016.
  42. ↑ Taylor joins Saints on one-year deal. Southampton F.C. 26 August 2016. Процитовано 27 August 2016.
  43. ↑ Taylor signs new deal. Southampton F.C. 13 July 2017. Процитовано 13 July 2017.
  44. ↑ Taylor to depart Saints. Southampton F.C. 28 June 2018. Процитовано 1 July 2018.
  45. ↑ а б Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 1999/2000. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  46. ↑ а б в Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2000/2001. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  47. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2001/2002. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  48. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2002/2003. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  49. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2003/2004. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  50. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2004/2005. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  51. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2005/2006. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  52. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2006/2007. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  53. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2007/2008. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  54. ↑ а б Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2008/2009. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  55. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2009/2010. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  56. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2010/2011. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  57. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2011/2012. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  58. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2012/2013. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  59. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2013/2014. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  60. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2014/2015. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  61. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  62. ↑ Матчі, які зіграв Стюарт Тейлор у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  63. ↑ Stuart Taylor: Overview. Premier League. Процитовано 15 March 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
1 Робінсон (в) • 2 Янг • 3 Конческі • 4 Девіс • 5 М. Тейлор • 6 Баррі • 7 Данн • 8 Грінінг • 9 Крісті • 10 Дефо • 11 Пеннант • 12 Рігготт • 13 С. Тейлор (в) • 14 Праттон • 15 Дженас • 16 Паркер • 17 Сміт • 18 Найт • 19 Крауч • 20 Замора • 21 Амеобі • 22 Байвотер • Тренер: Платт
Англія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стюарт_Тейлор&oldid=41200079