Ешлі Коул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ешлі Коул
ACole.JPG
Особові дані
Дата народження 20 грудня 1980(1980-12-20) (35 років)
Місце народження Лондон, Англія
Зріст 172 см
Вага 67 кг
Позиція Лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Юнацькі клуби
1997—1998 Англія «Арсенал»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998—2006
1999—2000
2006—2014
2014—2015
Англія «Арсенал»
  Англія «Крістал Пелес»
Англія «Челсі»
Італія «Рома»
156 (8)
14 (1)
229 (7)
11 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1999
2002
2001—2014
Англія Англія U20
Англія Англія U21
Англія Англія
2 (0)
5 (1)
107 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 7 липня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 5 березня 2014.

Е́шлі Ко́ул (англ. Ashley Cole; нар. 20 грудня 1980 року, Лондон, Англія) — англійський футболіст, лівий захисник який в даний час є вільним агентом. Останній раз він грав за італійський клуб «Рома». Коул, на думку багатьох критиків і колег професійних гравців, є одним з найкращих захисників свого покоління, і протягом більшої частини своєї кар'єри, був найкращим лівим захисником у світі.

Народився в Степні, Лондон, Коул почав свою кар'єру в молодіжній команді Арсеналу, потім дебютував за основну команду в листопаді 1999 року, зігравши 228 матчів та забивши десять голів.

З Арсеналом він виграв два титули Прем'єр-ліги, три Кубка Англії, і був невід'ємною частиною команди "Непереможних" сезону 2003-04, яка провела весь сезон ліги без поразок. Коул також грав за Арсенал у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА в 2006 році; клуб програв 2-1 Барселоні.

У серпні 2006 року, після тривалої саги Коул завершив перехід до клубу Челсі, з якими він здобув чимало нагород та титулів у тому числі став чемпіоном Прем'єр-ліги в сезоні 2009-10, здобув чотири Кубки Англії, один Кубок Футбольної ліги, став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги Европи. Він пішов з клубу Челсі в кінці сезону 2013-14.

Коул грав за збірну Англії на міжнародному рівні з 2001 по 2014, він грав на Чемпіонаті Світу 2002, 2006, 2010 та на Євро-2004 і Євро-2012. Він був визнаний в Англії гравцем року у 2010 році. Коли він пішов з міжнародного футболу в 2014 році, на його рахунку було 107 матчів за збірну.

Раннє життя[ред.ред. код]

Батько Коула, Рон Каллендер, з Барбадосу. Він залишив сім'ю, після семи років шлюбу, а потім переїхав до Австралії. Коул і його молодший брат Метью були виховані їх матір'ю Сью Коул.

«Арсенал»: 1999–2006[ред.ред. код]

З юнацького віку грав в «Арсеналі». Починав як нападник, перший матч за основну команду зіграв 30 листопада 1999 року проти «Мідлсбро». Уклав професіональний контракт 25 лютого 2000 року. Його дебют в Прем'єр-лізі був 14 травня 2000 в матчі проти Ньюкасл Юнайтед.

Для отримання ігрової практики був відданий в оренду в клуб «Крістал Пелес», де зіграв 14 матчів і забив 1 гол і допоміг клубу зберегти місце в лізі. Після травми основного лівого захисника Арсеналу Сілвіньо восени 2000 року був поставлений на його місце. Показуючи відмінну гру, витіснив бразильця з основного складу.

З Арсеналом, він виграв Прем'єр-лігу двічі (у 2002 і 2004 роках), і три рази Кубок Англії (в 2002, 2003 і 2005). Хоча він був травмований протягом більшої частини сезону 2005-06, він видужав вчасно, щоб зіграти за Арсенал в фіналі Ліги чемпіонів, проте Арсенал поступився Барселоні. В цілому він зіграв 228 матчів за першу команду канонірів, забивши дев'ять голів.

Коул був дуже хороший в сезоні 2004-05. Він був постійним гравцем на лівому фланзі в збірній Англії та Арсеналі, незважаючи на те, що Гаель Кліші претендував на місце в першій команді клубу . Коул забив свій перший гол у сезоні в сьомому матчі в ворота « Манчестер Сіті». Він забив свій другий гол у ворота « Астон Вілли», де Арсенал святкував перемогу 3-1.

2005 року Коул був звинувачений в тому, що домовляється про перехід в інший клуб без повідомлення керівництва Арсеналу. Комісія Прем'єр-ліги визнала його провину і 2 червня 2005 року оштрафувала на £ 100 000 за зустріч в одному з лондонських готелів з Жозе Моурінью. Подана в серпні апеляція була відхилена, але розмір штрафу зменшили до £ 75 000. Також за цей інцидент було оштрафовано клуб «Челсі» і Жозе Моурінью на суми в £ 300 000 і £ 200 000 (зменшена до £ 75 000) відповідно [1].

Арсенал запропонував Коулу тривалий контракт, щоб він залишився в клубі, але він покинув клуб "тремтячи від гніву", коли вони запропонували йому зарплату в розмірі £ 55,000 на тиждень, тоді як Челсі пропонували йому £ 90,000 на тиждень. Його заробітна плата збільшилася до £ 120,000 на тиждень, коли він підписав новий контракт у вересні 2009 року.

Незважаючи на бажання покинути Арсенал, Коул підписав новий контракт 18 липня 2005 року із зарплатою близько £ 70 000 на тиждень. 31 серпня 2006 року перейшов в «Челсі» в обмін на захисника Вільяма Галласа з доплатою в £ 5 млн.

«Челсі»:2006–2014[ред.ред. код]

Коул у формі «Челсі»

Сезон 2006–07[ред.ред. код]

Коул отримав номер три в «Челсі», і зробив свою першу появу на полі замінивши Вейна Бріджа в їх переможному( 2-1) матчі над Чарльтоном 9 вересня. 31 січня 2007, Коул отримав серйозну травму коліна в матчі з Блекберн Роверс (3-0) на Стемфорд Брідж, хоча після сканування було виявлено, що все не так погано, як на перший погляд, в «Челсі» сподівались, що він повернеться до кінця сезону 2006-07. Коул дійсно зробив повернення в кінці сезону, граючи в останні дванадцять хвилин фіналу Кубка Англії 2007 на новому стадіоні Уемблі проти Манчестер Юнайтед.«Челсі» здобув перемогу з рахунком 1-0 після додаткового часу, гол забив Дідьє Дрогба, що і зробило їх володарями Кубка Англії 2007.

Сезон 2007-08[ред.ред. код]

Коул, як повідомляється, один з гравців які були не задоволені, коли Жозе Моурінью був звільнений зі своєї посади менеджера «Челсі». Він був замінений Вейном Бріджом в фіналі Кубка Футбольної ліги 2008 року, який «Челсі» програв 2-1 Тоттенхему. Тим не менш, Коул забив свій перший гол в Челсі уже в наступній грі, 1 березня 2008 року, четвертий гол у 4-0 виїзній перемозі проти Вест Гем Юнайтед. 19 березня 2008, Коул був залучений в спірний інцидент в матчі Прем'єр-ліги проти Тоттенхем Готспур на Уайт Харт Лейн, під завісу тайму Ешлі Коул грубим чином збив Алана Хаттона. Рефері Майк Райлі дав Коулу жовту картку, рішення, яке було оцінено як занадто м'яке, деякими аналітиками.

Сезон 2008–09[ред.ред. код]

У фінальному матчі ліги сезону 2008-09 проти Сандерленда на Stadium of Light, Коул забив свій другий гол за «Челсі» , аристократи святкували перемогу 3-2 [2]. У наступному сезоні, за «Челсі» в перших шісти ігорах в лізі, Коул забив свій третій, четвертий і п'ятий м’яч у домашніх іграх, в ворота Бернлі, Тоттенхема і Сандерленда відповідно [3]. 2 вересня 2009, він підписав новий чотирирічний контракт, з «Челсі» до 2013 року [4].

Сезон 2009–10[ред.ред. код]

10 лютого 2010 він переніс перелом лівої щиколотки у програному матчі проти Евертона 2-1, травма вивела його з ладу на три місяці. Зрештою він повернувся в матчі проти Сток Сіті, в якому «Челсі» виграли 7-0. Коул забив гол у ворота Віган Атлетик в останньому турі чемпіонату, де «Челсі» перемогли з рахунком 8-0, ставши переможцями Прем'єр-ліги. Потім він грав у фіналі Кубка Англії 2010 року, де «Челсі» обіграв Портсмут.

Сезон 2010-11[ред.ред. код]

Він зіграв в старті всі 38 матчів за «Челсі» в 2010-11 сезоні. Був нагороджений «Челсі» як Гравць року вдруге.

Сезон 2011–12[ред.ред. код]

У сезоні 2011-12, Коул виграв сьомий Кубок Англії в його кар'єрі , «Челсі» виграли Ліверпуль 2-1 у фіналі Кубка Англії 2012 року. Коул отримав похвалу за його роль у фіналі Ліги чемпіонів проти Баварії 19 травня 2012, він забив гол у серії пенальті за «Челсі» і виграв з клубом перший європейський Кубок.

Сезон 2012–13[ред.ред. код]

22 вересня 2012 Коул забив Сток Сіті свій перший гол за останні два роки. 1 грудня 2012 року, Коул зіграв свій 350 матч в Прем'єр-лізі, проте його команда поступилась Вест Гему 3-1. 22 січня 2013, Коул підписав контракт з «Челсі» ще на один рік. Коул знову допоміг клубу виграти європейський титул в сезоні 2012-13, граючи з Бенфікою, де «Челсі» перемогли з рахунком 2-1 в Фіналі Ліги Європи УЄФА 15 травня 2013.

Cезон 2013–14[ред.ред. код]

У 2013-14 сезоні, Коул вибув з основи «Челсі», з приходом нового лівого захисника Аспілікуети в листопаді місяці. Коул був капітаном команди в останньому матчі проти Кардіфф Сіті, де «Челсі» перемогли 2-1 в виїзній грі, гра виявилася його останньою у футболці «Челсі». Контракт Коула закінчився 30 червня 2014.

«Рома»[ред.ред. код]

Е.Коул 2014 рік у складі футбольнго клубу "Рома"

Влітку 2014, Коул перейшов вільним агентом з «Челсі» в «Рому», уклавши з італійським клубом контракт на два роки. Він зробив свій дебют 30 серпня в першому матчі Серії А, граючи всі 90 хвилин, де Рома з рахунком 2-0 святкувала перемогу над Фіорентиною.

В минулому сезоні Серія А Ешлі зіграв тільки 11 матчей. Головний тренер «Роми» Руді Гарсія практично не використовував 34-річного захисника під час передсезонних матчей. Коул змирився з відсутністю для себе перспектив, але не захотів залишати клуб. Керівництво виділило для Ешлі "0" номер, а головний тренер столичного клубу не вніс англійця в заявку на сезон.14 серпня 2015, Коул припиняється свій контракт з Ромою. [5]

Міжнародна кар'єра[ред.ред. код]

Коул грав за Англію молодіжного рівня і за основну команду країни. Він був в команді Англії U20 на молодіжному Чемпіонаті Світу ФІФА 1999 поряд з Стюартом Тейлором, Пітерем Краучем, Ендрю Джонсоном і Метью Етерінгтоном. Він також зіграв в чотирьох матчах в Англії -21, забивши один раз. Після всього чотири виступів за Англію -21, його швидко запрошує в основну збірну Англії Свен-Йоран Ерікссон на матч проти Албанії 28 березня 2001 року. Він грав за Англію на чемпіонаті світу 2002, 2006 і 2010 та на Євро-2004, де він був включений до зірок команди турніру, також грав на Євро-2012.

6 лютого 2013, він зіграв свій 100 матч в якості гравця збірної Англії, де команда англійців перемогла Бразилію 2-1 на Уемблі.

11 травня 2014, він оголосив про завершення кар’єри на міжнародному рівні після того, як не потрапив до збірної Англії 2014, яка мала грати на чемпіонаті світу з футболу.

Особисте життя[ред.ред. код]

15 липня 2006 року Ешлі одружився на співачці з гурту «Girls Aloud» Шеріл Коул [6]. Після неодноразових зрад спортсмена, подала на розлучення, не попередивши про це Ешлі. Футболіст засмучений тим, що Шеріл зробила це в той час, коли Ешлі зі збірною Англії збирається в ПАР на Чемпіонат світу 2010 року. Офіційно пара розійшлась 3 вересня 2010 року [7]. Зараз футболіст зустрічається з американською моделлю Кейлою Колінз [8].

27 лютого 2011 року стало відомо про інцидент, що трапився на тренувальній базі лондонського «Челсі». Ешлі Коул жартома вистрілив з рушниці в молодого фахівця, що проходив стажування в клубі. Коул привіз на тренувальну базу клубу в Кобхемі гвинтівку 22-го калібру, думаючи, що гвинтівка не заряджена, він визнав невинним жарт, коли прицілився і вистрілив у 21-річного Тома Кауена, який перебував на стажуванні в «Челсі». На щастя поранення виявилося не смертельним і наскрізним [9]. 28 лютого 2011 року футболіст був оштрафований керівництвом клубу на £ 250 000 [10].

Статистика[ред.ред. код]

Клубна[ред.ред. код]

Дані актуальні станом на 12 листопада 2011 [11]
Англія
Сезон Клуб Оренда Дивізіон Прем'єр-ліга Кубок Англії Кубок Ліги Суперкубок Англії Ліга чемпіонів Кубок УЄФА Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
2011—2012 Челсі Прем'єр-ліга 11 0 0 0 0 0 0 0 4 0 15 0 6 0
2010—2011 Прем'єр-ліга 38 0 2 0 0 0 1 0 7 0 48 0 4 0
2009—2010 Прем'єр-ліга 27 4 2 0 1 0 1 0 4 0 35 4 4 0
2008—2009 Прем'єр-ліга 34 1 7 0 0 0 8 0 49 1 9 0
2007—2008 Прем'єр-ліга 27 1 1 0 2 0 1 0 10 0 41 1 6 1
2006—2007 Прем'єр-ліга 23 0 5 0 3 0 0 0 9 0 40 0 14 0
Всього у «Челсі» 160 6 17 0 6 0 3 0 42 0 0 0 228 6 43 1
2005—2006 Арсенал Прем'єр-ліга 11 0 0 0 0 0 1 0 3 0 15 0 4 0
2004—2005 Прем'єр-ліга 35 2 3 0 0 0 1 0 8 0 47 2 13 0
2003—2004 Прем'єр-ліга 32 0 4 0 1 0 1 0 9 1 47 1 6 1
2002—2003 Прем'єр-ліга 31 1 3 0 0 0 1 0 9 0 44 1 7 0
2001—2002 Прем'єр-ліга 29 2 4 0 0 0 7 0 40 2 10 1
2000—2001 Прем'єр-ліга 17 3 6 0 1 0 9 0 33 3 6 0
1999—2000 Крістал Пелес Оренда Чемпіоншип 14 1 0 0 0 0 14 1 1 0
1999—2000 Арсенал Прем'єр-ліга 1 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 2 0 0 0
Всього в «Арсеналі» 156 8 20 0 3 0 4 0 45 1 0 0 228 9 46 2
Всього за кар'єру 330 15 37 0 9 0 7 0 87 1 0 0 464 16 88 3

Міжнародна[ред.ред. код]

Евро 2012. Матч с Італією.
Збірна Англії
Роки Ігри Голи
2001 7 0
2002 9 0
2003 7 0
2004 13 0
2005 8 0
2006 13 0
2007 4 0
2008 7 0
2009 9 0
2010 9 0
2011 7 0
2012 6 0
2013 7 0
2014 1 0
Всього 107 0

Досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

«Арсенал»
«Челсі»
Збірна Англії

Індивідуальні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]