Сула африканська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сула африканська
Cape Gannet - Morus capensis.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Сулові (Sulidae)
Рід: Morus
Вид: Сула африканська
Біноміальна назва
Morus capensis
(Lichtenstein, 1823)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Morus capensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Morus capensis
EOL logo.svg EOL: 1049631
ITIS logo.svg ITIS: 561224
IUCN logo.svg МСОП: 22696668
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 57657
Fossilworks: 372753

Сула африканська[2] (Morus capensis) — вид морських птахів родини сулових (Sulidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Історично, вид був досить поширений вздовж морського узбережжя Південної Африки. Мандрівні птахи траплялися від Нігерії до Танзанії. Зараз птах не трапляється північніше Анголи. Гніздиться на трьох островах Намібії та трьох островах ПАР. За розрахунками 2010 року світова популяція виду становила 246 тис. птахів. В Намібії гніздиться 12 % популяції виду. У 2010 року на острові Ічабоа зареєстровано 10500 гніздових пар, острові Меркурій — 2200 пар, на острові Володіння — 380 пар. В ПАР на Пташиному острові в затоці Алгоа гніздилося 81 тис. пар, на острові Малгас — 21 тис. пар, на Пташиному острові в затоці Ламберта — 8 тис. пар.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки 84-94 см, розмах крил 171—185 см, вага близько 2,6 кг. Зовні схожий на сулу атлантичну (Morus bassanus), від якої відрізняється чорним хвостом, має більше чорного кольору на крилах і чорна смуга на горлі приблизно вдвічі довша.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється зазвичай невеликими зграями неподалік узбережжя. Далеко у відкрите море не залітає. Живиться майже виключно рибою, в основному оселедцевими. За здобиччю пірнає з висоти 15-30 м, складаючи крила. Під водою перебуває декілька секунд. Моногамні птахи. Гніздяться у вересні-жовтні колоніями на островах, рідше на материкових скелях. У кладці одне, рідше два яйця. Насиджують почергово обидва партнери. Насідних плям немає. Вони гріють яйця на плавальних перетинках, які до цього часу сильно товщають і рясно забезпечуються кров'ю. Інкубація триває 44 дні. Пташенята вилуплюються голими і сліпими, потім покриваються світлим пухом. У віці восьми тижнів пташеня важить більше, ніж дорослий птах. Виліт пташенят з гнізда відбувається у віці 12-20 тижнів. Через кілька днів після того, як пташеня навчиться літати, батьки перестають його годувати, спонукаючи до самостійності.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International 2018 (2016). Morus bassanus. IUCN Red List of Threatened Species. International Union for Conservation of Nature. Процитовано 14 листопада 2019. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]