Сулоподібні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сулоподібні
Час існування: еоцен - наш час,
50 - 0 млн років тому
Northern Gannet 2006 2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)

Aequornithes

Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Sharpe, 1891
Родини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Suliformes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Suliformes
EOL logo.svg EOL: 18692669
ITIS logo.svg ITIS: 823960
Fossilworks: 358821

Сулоподібні (Suliformes) — ряд водних птахів[1]. Включає 61 вид, 7 родів і 4 родини.

Систематика[ред. | ред. код]

Чотири родини сулоподібних — фрегатових, сулових, бакланових та змієшийкових, традиційно відносили до ряду пеліканоподібних (Pelecaniformes)[2]. Молекулярне та філогенетичне дослідження 2008 року показало, що ця група птахів відділилася від спільного предка з пеліканоподібними досить давно, десь у пізній крейді, хоча найдавніші викопні рештки сулоподібних виявлені з ранньоеоценових відкладень. Тому їх вирішено виокремити у власний ряд[3]. У 2010 році валідність ряду підтвердило Американське орнітологічне товариство[4], а в 2011 році таксон затверджений Міжнародним орнітологічним конгресом[5].

Опис[ред. | ред. код]

Це навколоводні рибоїдні птахи. У змієшийкових та фрегатів ніздрі маленькі, що забезпечують захист органів дихання від води при пірнанні. У бакланів і сулових ніздрі повністю закриті і вони дихають виключно через дзьоб. Оперення водонепроникне, лише у бакланів та змієшийок частково водонепроникне. Всі чотири пальці з'єднані єдиною плавальною перетинкою. Крила широкі.

Під час гніздування утворюють великі колонії на скелястих берегах малозаселених островів. Більшість видів будують компактні гнізда, в будівництві беруть участь обидві статі. Потомство після вилуплення безпорадне і вигодовується обома батьками.

Родини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Archived copy. Архів оригіналу за 2012-03-01. Процитовано 2012-03-01. 
  2. Jarvis, E.D. et al. (2014) Whole-genome analyses resolve early branches in the tree of life of modern birds. Science, 346(6215):1320-1331. DOI: 10.1126/science.1253451
  3. Hackett, S.J. et al. (2008) A Phylogenomic Study of Birds Reveals Their Evolutionary History. Science 320, 1763.
  4. R. Terry Chesser, Richard C. Banks, F. Keith Barker, Carla Cicero, Jon L. Dunn, Andrew W. Kratter, Irby J. Lovette, Pamela C. Rasmussen, J. V. Remsen Jr., James D. Rising, Douglas F. Stotz and Kevin Winker (July 2010). Fifty-First Supplement to the American Ornithologists' Union Check-List of North American Birds. The Auk 127 (3): 726–44. doi:10.1525/auk.2010.127.4.966. 
  5. Taxonomy Version 2. IOC World Bird List: Version 3.1. 2011. Процитовано 15 July 2012.