Сухарівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сухарівка
Дороговказ при в'їзді до села
Дороговказ при в'їзді до села
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Код КОАТУУ 1823788001
Основні дані
Засноване 1613
Населення 196
Площа 0,85 км²
Густота населення 230,59 осіб/км²
Поштовий індекс 11452
Телефонний код +380 4140
Географічні дані
Географічні координати 51°01′17″ пн. ш. 29°15′21″ сх. д. / 51.02139° пн. ш. 29.25583° сх. д. / 51.02139; 29.25583Координати: 51°01′17″ пн. ш. 29°15′21″ сх. д. / 51.02139° пн. ш. 29.25583° сх. д. / 51.02139; 29.25583
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Місцева влада
Адреса ради 11401, смт Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175
Карта
Сухарівка. Карта розташування: Україна
Сухарівка
Сухарівка
Сухарівка. Карта розташування: Житомирська область
Сухарівка
Сухарівка
Мапа

CMNS: Сухарівка у Вікісховищі

Сухарі́вка — село в Україні, в Народицькій селищній територіальній громаді Народицького району Житомирської області. Населення за переписом 2001 року становить 196 осіб.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 94 дворів та 349 мешканців, в тому числі: чоловіків — 138 та жінок — 211[1].

Історія[ред. | ред. код]

Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть.
  • 1613 рік — історична дата утворення с. Сухарівка.[2]
  • ХVI-XVII століття — це поселення позначене в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVI-XVII століть, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою — «Sucharzowka» (польск.).[3]
  • поч. XIX століття — католики дєрєвни Сухарівка належали до парафії (релігійної громади) костьолу Св. Теклі (містечко Народичі), Овруцького деканату, Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії.[4]
  • 1846-63 роки — в «деревне Сухоревка» (рос.) стояв господський (панський) двір.[5]
  • 1859 рік — «Сухаровка» (рос.) — дєрєвня поміщицька. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться при річці «Толоконь» на відстані від повітового міста 50 верст, від стану — 25 верст.
                         Має 33 двори де проживає: 
                         - чоловіків - 133, 
                         - жінок - 133, 
                         всього жителів - 266.  

(Дані з Списку населених місцевостей 1 стану Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії 1859 року).[6]

  • 1860 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) знаходиться при струмку …, має … колодців. Православна громада дєрєвни приписана до Базарського Покровського приходу.
                         Число прихожан: 
                         - чоловічої статі - 100, 
                         - жіночої статі - 115, 
                         всього - 215 прихожан. 
                         Прихожани належать до:
                         - відомства поміщицького: чоловічої статі - 94, жіночої статі - 102;
                         - відомства військового: чоловічої статі - 2, жіночої статі - 8.
                         - вільнопрживаючі: чоловічої статі - 4, жіночої статі - 5.

(Дані по Базарському Покровському приходу).[7]

  • 1866 рік — «Сухаровка» (рос.) — дєрєвня приватного володіння. Знаходиться при струмку «Толоконь», на відстані від повітового міста — 50 верст, від стану — 24 версти.
                         Має 33 двори де проживає: 
                         - чоловіків - 158, 
                         - жінок - 166, 
                         всього жителів - 324. 
                         Зокрема: 
                         - православних: чоловіків - 145, жінок - 146;
                         - римо-католиків: чоловіків - 6, жінок - 11;
                         - євреїв: чоловіків - 7, жінок - 9.

(Дані з Списку населених місцевостей 1 стану Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії 1866 року).[8]

  • 1888 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) відноситься до приходу православної церкви Покрова Пр. Богородиці містечка Базар.[9]
  • 1906 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) перебуває в межах Базарської волості,
                         має 86 дворів, 
                         де проживає 541 житель чоловічої та жіночої статі. 

Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ».[10]

  • 1 грудня 1910 року — «дєрєвня Сухаровка» (рос.) перебуває в межах Овручського (уѣзда) Базарської волості,
                         має 96 дворів, 
                         де проживає 710 жителів чоловічої та жіночої статі. 

Найближчі станції: залізнична — «Малинъ»(рос.) — 33 версти; поштова — «Базаръ»(рос.) — 3 версти; телеграфна — «Малинъ» (рос.) — 35 верст.[11]

  • 1913 рік — в «д. Сухаровка» (рос.) найбільший землевласник «Шпрингеръ Мих. Мих.», володіє 170 д. землі.[12]
  • 1941 рік — село Сухарівка перебуває в межах Базарського району,
                         має 94 двори 
                         в яких проживає 349 мешканців. 
                         З них 
                         - чоловічої статі - 138 
                         - жіночої статі - 211.[13]

Після Люблінської унії, як і інші населені пункти Правобережної України, належало до Польщі. 1793 року, внаслідок возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, село увійшло до складу Росії і належало до Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії. В останній чверті XIX ст. село було основним типом сільського поселення, а на початку XX ст. Місцеві мешканці почали активно переселятися із багатодвірних населених пунктів на нові малодвірні — хутори. Зупинився цей процес у роки радянської влади — через колективізацію та усуспільнення земельних ресурсів. З 1923 року село підпорядковане до Базарської сільської ради. З 21 січня 1959 року село належало до Народицького району. З 30 грудня 1962 року — до Овруцького району. З 07 січня 1963 року — до Малинського району. 20 вересня 1989 року утворено Сухарівську сільську раду.

Сьогодення[ред. | ред. код]

  • Село має 1 довгу вулицю. Права сторона тягнеться вздовж колишньої річки Звіздаль, що дає можливість облаштовувати власні водойми.
  • Чудові ліси, багаті грибами та ягодами. 2 рибні ставки, які утворюють каскад. Рівень радіації не перевищує норму.
  • В селі є магазин, який постійно забезпечує населення широким асортиментом продуктів, галантереї, будівельних матеріалів. Діє виїзна торгівля.
  • Прекрасне сполучення з Києвом, Овручем, Житомиром через маршрутні таксі.
  • Село набуває все більшої популярності як дачне.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 8 April 2021. 
  2. Офіційний веб сайт Верховної Ради Укроїни. Облікова картка с. Сухарівка.
  3. Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899—1904. — С.8.
  4. ДАЖО — ф. 178. (Луцько-Житомирська римо-католицька духовна консисторія. 1798—1920гг).
  5. Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — Лист ХХІ-7.
  6. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С.238.
  7. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 339.
  8. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 281.
  9. Н. И. Теодоровичъ. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Почаевъ 1888 г. Томъ 1. С.318.
  10. Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ. 1906 г. С.174.
  11. Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ. 1911 г. С.386-387.
  12. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниямъ. Кіевъ. 1913г. С.841.
  13. М.Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С.156–163.

Посилання[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]