Народичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Народичі
Narodychy gerb.png
Герб Народичів
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Народицький район
Рада Народицька селищна громада
Код КОАТУУ: 1823755100
Основні дані
Перша згадка 1545
Статус з 1958 року
Площа 5,23 км²
Населення 2996 (01.01.2015)
Густота 494,260 осіб/км²
Поштовий індекс 11401
Телефонний код +380 4140
Географічні координати 51°12′10″ пн. ш. 29°04′53″ сх. д. / 51.20278° пн. ш. 29.08139° сх. д. / 51.20278; 29.08139Координати: 51°12′10″ пн. ш. 29°04′53″ сх. д. / 51.20278° пн. ш. 29.08139° сх. д. / 51.20278; 29.08139
Водойма р. Уж, Жерев
Відстань
Найближча залізнична станція: Овруч
До станції: 25 км
До обл. центру:
 - залізницею: 152 км
 - автошляхами: 140 км
Селищна влада
Адреса 11400, смт Народичі, вул. Леніна, 175
Карта
Народичі is located in Україна
Народичі
Народичі
Народичі is located in Житомирська область
Народичі
Народичі

Commons-logo.svg Народичі у Вікісховищі

Наро́дичі — селище міського типу в Україні, центр Народицької селищної об'єднаної територіальної громади та Народицького району Житомирської області. Лежить над рікою Уж на Київському Поліссі.

На південь і схід від смт Народичі, вздовж річки Уж та її правих приток — Лозниця, Ослив і Звіздаль розташований Древлянський природний заповідник.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Селище відоме з 1545 року з описів Овруцького замку, як власність Федора Єльця.

Станом на 1885 рік у колишньому державному містечку, центрі Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, мешкало 1496 осіб, налічувалось 216 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, 2 єврейських молитовних будинки, школа, постоялий двір, трактир, 14 постоялих будинки, 34 лавки, відбувався базари та 5 ярмарків на рік[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4576 осіб (2263 чоловічої статі та 2313 — жіночої), з яких 2442 — православної віри, 2054 — юдейської[2].

Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року вкрай негативно позначилась на усіх сферах життєдіяльності селища. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року Народичі було віднесено до зони обов'язкового відселення. І хоча офіційно відселення не здійснювалось з низки причин, значна частина населення селища залишила його. Це призвело до припинення роботи усіх промислових підприємств; одну з двох середніх шкіл було закрито. На вулицях Народичів впадає у вічі велика кількість залишених напризволяще житлових будинків, напівзруйновані корпуси навчальних, медичних установ тощо.

Господарство[ред.ред. код]

Промислові підприємства — підприємство з виробництва технічної стрічки (КП «Стрічка») та спільне болгарсько-українське підприємство з виробництва швейної фурнітури (ТОВ «ЗІТА ТКФ»).

У 2000-х роках відтік населення припинився, пожвавішала економічна діяльність, відновили роботу деякі підприємства. Життєдіяльність селища поступово налагоджується.

Освіта та культура[ред.ред. код]

У селищі діє гімназія, дитсадок, будинок дитячої творчості, центральна районна лікарня.

Відомі люди[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-23)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.