Сік цукрової тростини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сік цукрової тростини
Походження  КНР
Необхідні компоненти цукрова тростина
Машина для видобування соку цукрової тростини

Сік цукрової тростини — це напій, який отримують з пресованих пагонів Saccharum officinarum. Його вживають як напій у багатьох місцях, особливо там, де цукрову тростину комерційно вирощують, наприклад, у Південно-Східній Азії, на Індійському субконтиненті, у Північній Африці та Латинській Америці. Сік цукрової тростини отримують шляхом подрібнення очищених пагонів у млині і є попередником рому.

У Сполучених Штатах, де сироп з цукрової тростини використовується як підсолоджувач у виробництві харчових продуктів та напоїв, Адміністрація з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (FDA) вважає не коректним термін на етикетках продуктів «випарений тростинний сік» і радить термін — «тростинний цукор».[1][2]

Ризики для здоров'я[ред. | ред. код]

Механічний метод вилучення соку з цукрової тростини

Сирий сік цукрової тростини може становити загрозу для здоров'я тих, хто п'є, через негігієнічні умови, за яких його готують у деяких країнах із нижчими стандартами. Існують деякі захворювання, які можуть передаватися сирою цукровою тростиною, наприклад лептоспіроз.[3] У Бразилії сік цукрової тростини пов'язують із випадками хвороби Шагаса, оскільки цукровий очерет може містити збудника, Trypanosoma cruzi, залишеного зараженими клопами, якщо його не очистити належним чином.[4]

Вживання соку з цукрової тростини в Єгипті може становити загрозу для здоров'я через зараження мікотоксинами, афлатоксином В1 та фумонізином В1.[5][6]

Країни[ред. | ред. код]

Бірма (М'янма)[ред. | ред. код]

Вуличний продавець в Янгоні, Бірма, готує сік з цукрової тростини.

У Бірмі (М'янма) сік з цукрової тростини називається кіян є (ကြံ ရည်) і доступний по всій країні.[7] Зазвичай його роблять влітку інколи змішують з лаймом, мармеладом або апельсином.[8]

Єгипет[ред. | ред. код]

У Єгипті сік цукрової тростини відомий як асаб і продається в магазинах по всій країні. Найбільший магазин соків в Єгипті знаходиться в Сафт-Ель-Лабані, Гіза. Єгиптяни також змішують лимон з асабом і дають йому забродити, щоб отримати ферментований варіант напою. Найцінніший асаб родом з Міньї, Єгипет.[9]

Індія[ред. | ред. код]

Вуличні торговці по всій Індії продають сік цукрової тростини. Продавці кладуть пагони в машину, яка віджимає сік. Сік цукрової тростини зазвичай подають з соком лайму та/або імбиру. Це дуже популярний напій, особливо в літні місяці.[10]

Індонезія[ред. | ред. код]

Es air tebu, крижаний сік цукрової тростини, продають вуличними торговцями у Джакарті, Індонезія.

В Індонезії напій із соку цукрової тростини називається minuman sari tebu. Крижаний сік цукрової тростини називається es tebu.[11] В індонезійській мові tebu — цукрова тростина, а es — лід. Це один із традиційних напоїв, який зазвичай продають на вулиці в Індонезії.[12] Рослина культивується на Яві з давніх часів. Найдавніший запис походить від напису 9 століття, датованого періодом Меданг Матарам, який описує солодкий напій під назвою Nalaka Rasa, що перекладається як «сік цукрової тростини».[13]

Сік видобувають за допомогою пресової машини. Машина може працювати на ручній тязі або працювати від бензинового двигуна або від електрики. Сік, що продається там, завжди подається холодним з кубиками льоду. Традиційно його продають по всій країні, особливо вуличні продавці. Однак сьогодні постачальників напоїв із цукрової тростини із значно покращеною гігієною можна також знайти на фудкортах з їжею у торгових центрах.[14]

Бразилія[ред. | ред. код]

Сік цукрового очерету, відомий місцево як caldo de cana[15], продається вуличними торговцями в Бразилії.[16] Іноді його подають з лимонним або ананасовим соком.

Мадагаскар[ред. | ред. код]

У східному регіоні Мадагаскарі сік цукрової тростини ферментують для отримання недорогого алкогольного напою, який називається betsa-betsa. Напій популярний серед місцевих жителів, оскільки він дешевший за пиво.[17]

Пакистан[ред. | ред. код]

Уряд Пакистану оголосив сік цукрової тростини національним напоєм країни.[18]

В'єтнам[ред. | ред. код]

Сік цукрової тростини називається nước mía або mía đá. Щоб збалансувати солодкість, можна додати інші фруктові соки, такі як кумкват[19] або chanh muối. Він продається у вуличних кіосках у поліетиленових пакетах, наповнених льодом, або в одноразових пластикових стаканчиках.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Federal Register: Ingredients Declared as Evaporated Cane Juice; Guidance for Industry; Availability. Center for Food Safety and Applied Nutrition, US Food and Drug Administration. 25 травня 2016. Процитовано 22 серпня 2019.
  2. ↑ Ingredients Declared as Evaporated Cane Juice: Guidance for Industry. Center for Food Safety and Applied Nutrition, US Food and Drug Administration. 1 травня 2016. Процитовано 22 серпня 2019.
  3. ↑ Fisheries, Agriculture and. Leptospirosis. Business.qld.gov.au. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2018.
  4. ↑ Perguntas frequentes. Fundação Oswaldo Cruz (порт.). Архів оригіналу за 15 серпня 2017.
  5. ↑ Abdallah, Mohamed F.; Krska, Rudolf; Sulyok, Michael (2016). Mycotoxin Contamination in Sugarcane Grass and Juice: First Report on Detection of Multiple Mycotoxins and Exposure Assessment for Aflatoxins B1 and G1 in Humans. Toxins. 8 (11): 343. doi:10.3390/toxins8110343. PMC 5127139. PMID 27869706.
  6. ↑ Abdallah, Mohamed F.; Audenaert, Kris; Lust, Leonie; Landschoot, Sofie; Bekaert, Boris; Haesaert, Geert; De Boevre, Marthe; De Saeger, Sarah (1 лютого 2020). Risk characterization and quantification of mycotoxins and their producing fungi in sugarcane juice: A neglected problem in a widely-consumed traditional beverage. Food Control. 108: 106811. doi:10.1016/j.foodcont.2019.106811.
  7. ↑ နွေရာသီနဲ့ လိုက်ဖက်တဲ့ သဘာဝ ကြံရည် သောက်ခြင်းရဲ့ ကျန်းမာရေး ကောင်းကျိုး ၆ ခု. ဧရာဝတီ (my) . 15 березня 2018. Процитовано 12 січня 2021.
  8. ↑ နွေရာသီနဲ့ ကြံရည်. MyFood Myanmar (my) . Процитовано 12 січня 2021.
  9. ↑ Bruce Kraig; Colleen Taylor Sen (2013). Street Food around the World. ABC-CLIO. с. 130. ISBN 978-1598849554.
  10. ↑ Monisha Bharadwaj (16 липня 2018). Indian Cookery Course. Octopus Books. с. 1093–. ISBN 978-0-85783-593-2.
  11. ↑ Kisah di Balik Segarnya Minuman Es Tebu. CNN Indonesia (індонез.). Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  12. ↑ W, Rian Yulianto. Minuman Tradisional Indonesia (індонез.). Gulajava Ministudio. с. 36.
  13. ↑ Widjanarko, Tulus. Hanya Ada Di Candi Sojiwan: Menu Hidangan Raja Mataram Kuno. Tempo (індонез.). Процитовано 15 листопада 2017.
  14. ↑ Mediatama, Grahanusa. Menyedot laba manis minuman tebu. kontan.co.id (індонез.). Процитовано 15 листопада 2017.
  15. ↑ Brazilian Street Food - A Dica do Dia. Rio & Learn. 28 вересня 2015. Процитовано 3 квітня 2021.
  16. ↑ Andrade, Maria do Carmo; Joaquim Nabuco Foudantion. Sugarcane Juice (Caldo de Cana). basilio.fundaj.gov.br. Recife, Brazil: Government of Brasil. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 3 квітня 2021.
  17. ↑ Bradt, Hilary; Austin, Daniel (1 липня 2014). Madagascar. Bradt Travel Guides. ISBN 9781841624983.
  18. ↑ Govt declares sugarcane juice as 'national drink' of Pakistan. The Nation. 25 січня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  19. ↑ Sweetest at the throat. 30 березня 2010. Процитовано 7 листопада 2011.
  20. ↑ Nuoc mia, or sugar-cane juice. 6 листопада 2008. Процитовано 7 листопада 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сік_цукрової_тростини&oldid=41833010