Сілвіо Лагрека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сілвіо Лагрека
Особові дані
Народження 14 червня 1895(1895-06-14)
  Пірасікаба, Бразилія
Смерть 29 квітня 1966(1966-04-29) (70 років)
  Сан-Паулу, Бразилія
Громадянство Flag of Brazil (1960–1968).svg Бразилія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1914—1921 Бразилія «Сан-Бенто» (Сорокаба)
1922—1925 Бразилія «Ботафого»
Національна збірна
1914—1917 Бразилія Бразилія 15 (1)
Тренерська діяльність**
1914 Бразилія Бразилія
1915—1916 Бразилія Бразилія (тех.ком.)
1923 Бразилія «Палмейрас»
1935 Бразилія Бразилія
1940 Бразилія Бразилія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сілвіо Лагрека (порт. Silvio Lagreca; 14 червня 1895, Пірасікаба — 29 квітня 1966, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, півзахисник і тренер. Перший тренер збірної Бразилії.

Кар'єра[ред. | ред. код]

На клубному рівні Сілвіо Лагрека виступав за клуби «Сан-Бенто» і «Ботафого». Він почав свою кар'єру в «Сан-Бенто» в 1914 році і виграв з цією командою чемпіонат Сан-Паулу в перший же рік своєї гри. Потім виступав за «Ботафого» з 1922 по 1925 рік[1][2].

У збірній Бразилії Лагрека дебютував 21 липня 1914 року в першому матчі бразильської національної команди в історії, в цій грі бразильцям протистояла англійська команда «Ексетер Сіті». У тому ж році Лагрека зі збірною здобув перемогу в першому розіграші кубка Рока.

У 1916 році Лагрека поїхав на південноамериканський чемпіонат, на якому бразильці посіли третє місце з чотирьох. Лагрека брав участь на цьому турнірі як гравець і тренер, провівши на полі всі 3 матчі.

На чемпіонат Південної Америки 1917 року Лагрека поїхав як граючий тренер, знову провівши всі три гри. 16 жовтня 1917 року Лагрека провів свій останній матч за збірну з Уругваєм. Також він двічі в 1935 і 1940 році тренував бразильську збірну.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

12 липня 1916 рік на матчі Уругвай—Бразилія на трибунах почалася пожежа. Глядачі в паніці бігли з трибун, на яких майоріли прапори. Три прапори країн-учасниць глядачі забрали із собою, але бразильський прапор залишився на місці. Тоді Лагрека, надівши на себе куртку, піднявся щоглою і взяв прапор, отримавши кілька опіків. Після того, як Лагрека врятував прапор, поліція Аргентини, де проходив матч, хотіла забрати прапор собі, але Лагрека його не віддав, за що був відправлений у місцеву в'язницю. Однак після втручання голови правління футболу Аргентини він був відпущений на свободу[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Botafogo de Futebol e Regatas
  2. ↑ Goleadas do Botafogo F. R. (O GLORIOSO)
  3. ↑ Lagreca salvou a bandeira brasileira. Архів оригіналу за 25 лютий 2009. Процитовано 12 січень 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Салес і Лагрека (1914) ·  Ш. Нетто (1917) ·  Ф. Нетто (1918) ·  Гомес (1920) ·  Ф. Нетто (1921) ·  Ф. Нетто (1922) ·  Ш. Нетто (1923) ·  Гімараес (1925) ·  Лаїс (1928–29) ·  Піндаро (1930) ·  Віньяес (1931–34) ·  Феррейра (1934–35) ·  Пімента (1936–38) ·  Насіменто (1939) ·  Лагрека (1940) ·  Барселос (1940) ·  Пімента (1942) ·  Коста (1944–50) ·  З. Морейра (1952) ·  А. Морейра (1953) ·  З. Морейра (1954–55) ·  Феола (1955) ·  Коста (1955) ·  Брандао (1955–56) ·  Тете (1956) ·  Коста (1956) ·  Пірілло (1957) ·  Педріньйо (1957) ·  Феола (1958–60) ·  А. Морейра (1961–63) ·  Феола (1964–1966) ·  Нуньєз (1965) ·  А. Морейра (1967–68) ·  Юстрич (1968) ·  Салданья (1969–70) ·  Загалло (1970–74) ·  Брандао (1975–77) ·  Коутіньйо (1977–80) ·  Сантана (1980–82) ·  Паррейра (1983) ·  Еду (1984) ·  Еварісто (1985) ·  Сантана (1985–86) ·  Сілва (1987–88) ·  Лазароні (1989–90) ·  Фалькао (1990–91) ·  Ернесто Пауло (1991) ·  Паррейра (1991–94) ·  Загалло (1994–98) ·  Лушембурго (1998–2000) ·  Кандіньйо (1999–2000) ·  Леао (2000–01) ·  Сколарі (2001–02) ·  Загалло (2002) ·  Паррейра (2003–06) ·  Дунга (2006–10) ·  Менезес (2010–12) ·  Сколарі (2012–14) ·  Дунга (2014–16) ·  Тіте (2017–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сілвіо_Лагрека&oldid=25095788