Перейти до вмісту

Сілуанов Антон Германович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сілуанов Антон Германович
рос. Антон Германович Силуанов Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 квітня 1963(1963-04-12) (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфінансист, політик, економіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфінанси і політика Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор економічних наук
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаперший заступник Голови Уряду Російської Федераціїd і Міністр фінансів Російської Федераціїd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЄдина Росія
БатькоGerman Mikhaylovich Siluanovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня Орден «Дуслик»
Почесна грамота Президента Російської Федерації подяка Президента Російської Федерації подяка Президента Російської Федерації
Орден «Полярна Зірка» (Якутія)
IMDbID 13149539 Редагувати інформацію у Вікіданих

Антон Германович Сілуанов (рос. Антон Германович Силуанов; нар. 12 квітня 1963, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політик і економіст, міністр фінансів Російської Федерації з 16 грудня 2011 року. Член Ради безпеки Російської Федерації.

Біографія

[ред. | ред. код]

Антон Германович Сілуанов народився 12 квітня 1963 року в Москві в сім'ї професійних фінансистів Германа Михайловича і Яніни Миколаївни Сілуанових.

У 1985 році закінчив Московський фінансовий інститут за спеціальністю «фінанси і кредит».

Із серпня 1985 до березня 1987 року — економіст у «Гіпрорибі», старший економіст Міністерства фінансів РРФСР.

З березня 1987 до травня 1989 року проходив дійсну військову службу в Радянській Армії.

З травня 1989 до січня 1992 року — провідний економіст, економіст 1 категорії, провідний економіст, заступник начальника підвідділу, консультант Міністерства фінансів РРФСР.

У лютому 1992 року — заступник начальника відділу Міністерства економіки і фінансів Російської Федерації.

З лютого 1992 по жовтень 1997 року — заступник начальника відділу бюджетного управління, заступник керівника бюджетного департаменту — начальник відділу, заступник керівника бюджетного департаменту Міністерства фінансів Російської Федерації, куди він прийшов за протекцією батька[2].

У 1994 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за темою дисертації «Бюджетна політика держави в умовах переходу до ринкових відносин: На прикладі Російської Федерації» (спеціальність — 08.00.10 «Фінанси, грошовий обіг і кредит»)[3].

З жовтня 1997 по липень 2003 року — керівник Департаменту макроекономічної політики і банківської діяльності Міністерства фінансів Російської Федерації.

З 22 березня 2001 року — член колегії Міністерства фінансів Російської Федерації.

З липня 2003 по травень 2004 року — заступник Міністра фінансів Російської Федерації.

З травня 2004 по 12 грудня 2005 року — директор Департаменту міжбюджетних відносин Міністерства фінансів Російської Федерації.

З 12 грудня 2005 року — заступник Міністра фінансів Російської Федерації.

З 27 вересня 2011 року — виконувач обов'язків Міністра фінансів Російської Федерації.

З 16 грудня 2011 року — призначений Міністром фінансів Російської Федерації[4] та введений до складу Ради Безпеки Російської Федерації[5].

У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за темою «Міжбюджетні відносини в умовах розвитку федералізму в Росії» (спеціальність — 08.00.10 «Фінанси, грошовий обіг і кредит»). Офіційні опоненти — доктор економічних наук, професор А. А. Аганбегян, доктор економічних наук С. Г. Синельніков-Мурильов і доктор економічних наук, професор Л. Н. Ликова. Провідна організація — Вища школа економіки[6].

З січня 2013 року — декан фінансово-економічного факультету Фінансового університету при Уряді РФ.

У січні 2015 року висунутий Урядом РФ на посаду члена наглядової ради Сбербанка Росії[7].

У лютому 2016 року залишив Вищу раду партії «Единая Россия» (був її членом з 2012 року).

У квітні 2017 року призначений головою наглядової ради банку ВТБ[8].

18 травня 2018 по 15 січня 2020 року указом президента Російської Федерації Володимира Путіна призначений першим заступником голови уряду Російської Федерації — міністром фінансів Російської Федерації[9].

Після відставки другого уряду Дмитра Медведєва в січні 2020 року позбувся посади першого віцепрем'єра[10], зберігши посаду міністра фінансів.

14 травня 2024 року указом президента Росії Володимира Путіна призначений Міністром фінансів Російської Федерації в другому Уряді Михайла Мішустіна[11].

Санкції

[ред. | ред. код]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[12]

24 лютого 2022 року Канада ввела персональні санкції проти Сілуанова.[13]

6 квітня 2022 США розширили санкції проти Росії через вторгнення в Україну, додавши до списку кілька високопосадовців, включно із Силуановим.[14]

9 червня 2022 Україна також запровадила персональні санкції проти міністра фінансів Антона Сілуанова.[15]

З 6 квітня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.[16]

З 22 листопада 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Senior Russian Government Officials
  2. ↑ Постановление Совета Министров РСФСР от 08.11.1991 № 594. web.archive.org. 15 липня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. ↑ Силуанов, Алексей Германович. Бюджетная политика государства в условиях перехода крыночным отношениям: На примере Российской Федерации: диссертация … кандидата экономических наук : 08.00.10. — Москва, 1994. — 139 с.
  4. ↑ Медведев назначил Антона Силуанова министром финансов | Политика | Лента новостей "РИА Новости". web.archive.org. 16 грудня 2011. Архів оригіналу за 16 грудня 2011. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  5. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 декабря 2011 года № 1630 (PDF). Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  6. ↑ НЭБ - Национальная электронная библиотека. rusneb.ru - Национальная электронная библиотека (рос.). Процитовано 6 листопада 2024.
  7. ↑ «Ведомости»: Силуанов и Улюкаев войдут в набсоветы Сбербанка и ВТБ - Газета.Ru | Новости. web.archive.org. 31 січня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2015. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  8. ↑ ВЕДОМОСТИ - Медведев утвердил директиву об избрании Силуанова председателем наблюдательного совета ВТБВЕДОМОСТИ - Медведев утвердил директиву об избрании Силуанова председателем наблюдательного совета ВТБ. web.archive.org. 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. ↑ Рабочая встреча с Председателем Правительства Дмитрием Медведевым • Президент России. web.archive.org. 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  10. ↑ Правительство РФ подало в отставку.
  11. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14.05.2024 № 402 ∙ Официальное опубликование правовых актов. web.archive.org. 25 травня 2024. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 6 листопада 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  12. ↑ СІЛУАНОВ Антон Германович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 15 березня 2023.
  13. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (16 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 15 березня 2023.
  14. ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Issuance of Russia-related General Licenses.
  15. ↑ Указ Президента України №400/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 9 червня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  16. ↑ Consolidated List.
  17. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 15 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Біографія(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сілуанов_Антон_Германович&oldid=47429820