Сімферопольський художній музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сімферопольський художній музей
Портал:Музеї
Simferopol 04-14 img05 Museum of Arts.jpg
44°57′26″ пн. ш. 34°05′29″ сх. д. / 44.95722222224977571° пн. ш. 34.091388888916775° сх. д. / 44.95722222224977571; 34.091388888916775Координати: 44°57′26″ пн. ш. 34°05′29″ сх. д. / 44.95722222224977571° пн. ш. 34.091388888916775° сх. д. / 44.95722222224977571; 34.091388888916775
Тип художня галерея
Країна Flag of Ukraine.svg Україна і Flag of Russia.svg Росія
Розташування Сімферополь, вул. Долгоруківска, 35
Адреса Сімферополь
Засновано 1921 рік
Фонд 7000 експонатів
Директор Ларіна Кудряшова
Сайт simhm.ru
Сімферопольський художній музей. Карта розташування: Україна
Сімферопольський художній музей
Сімферопольський художній музей (Україна)

Сімферопольський художній музей у Вікісховищі?

Сімферопольський художній музей — художній музей у м. Сімферополь (АР Крим, Україна).

Історія[ред. | ред. код]

Будинок Сімферопольського художнього музею, фото Ю. Василевського, лютий 2008 року


Сімферопольський художній музей засновано 1920 року як відділ Центрального музею кримознавства. Його колекцію становили твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, що були націоналізовані радянською владою в колишніх володарів палаців та маєтків Південного берега Криму[1] (Воронцови, Романови).

Для художнього зібрання в Сімферополі було надано одне з найкращих приміщень міста на вулиці Карла Лібкнехта (колишнє офіцерське зібрання), де музей міститься й понині.

1937 року (цей рік прийнято вважати започаткуванням музею) відділ, котрий налічував тоді вже до 2000 творів, реорганізовано у Сімферопольську картинну галерею.

Під час Другої світової війни Сімферопольський художній музей катастофічно постраждав — було втрачено мало не всю колекцію (твори живопису, рідкісний порцеляновий посуд, меблі тощо). Начебто під час евакуації музею транспорт із цими цінностями нацисти розбомбили в районі Керченської переправи[2].

Вдруге галерея відкрилася в 1947 році. Її нові фонди згідно зі спеціально прийнятим урядовим рішенням, було укомплектовано з творів, переданих центральними музеями СРСР, у тому числі Ермітажем, Художнім музеєм у Москві тощо, в тому числі й трофейними, такими як Аахенська колекція.

1966 року галерею перейменовано на Сімферопольський художній музей.

Музей є провідною збіркою мистецтва АРК, його фонди поповнюються новими творами і в наш час.

Будівля музею[ред. | ред. код]

Історія будинку, в якому міститься художній музей, не менш цікава, ніж сама експозиція.

Будівля зведена на початку ХХ століття під керівництвом архітекторів Ф. К. Кіблера та Є. Д. Садовського за проектом інженера-будівельника Рикова, що дістав замовлення від військового відомства. 22 жовтня 1913 року кримські газети висвітлювали подію освячення новозбудованої будівлі, що збіглася зі святкуванням 104-ї річниці розквартированого в Сімферополі Литовського полку, який свого часу брав участь у Бородинській битві, «Битві народів» під Лейпцигом та закордонних походах.

Вартість будівництва становила 66000 рублів. Будинок кам'яний, двоповерховий, кубічної форми з симетричними фасадами. Ззовні будівля оздоблена численними виступами, аттиками з двоголовими орлами та балконами з трьох сторін фасаду. Парадні стіни прикрашені рельєфними вінками, гілками дуба та лавра і оштукатурені в два кольори — жовтий і білий.

Всередині приміщення відразу впадає в око просторий і світлий вестибюль, звідки можна мармуровими сходами піднятися на другий поверх. Оздоблення сходів виконано геральдичним орнаментом. Окрему увагу привертають плафон з одобленням і підлога з мозаїкою.

У прийомній залі можна побачити декоровані ніші в стінах, паркетну підлогу, оркестровий балкон та з художнім смаком оформлені плафон і люстру.

Цю пишність і красу будівлі гідно оцінили Офіцерські збори 51-го піхотного Литовського полку, що зробило її улюбленим місцем відпочинку офіцерів. Зокрема, на першому поверсі розмістили їдальню, фехтувальну залу, буфети, більярдну кімнату та приміщення для прислуги й чергування офіцерів. На другому поверсі були читальна зала, вітальня, бібліотека, зала, музей та навіть готель.

1920 року будинок перейшов до Червоного Хреста, а з 24 червня 1922 року, після тривалих звернень професора Ернста, що завідував на той час Центральним музеєм Тавриди, будівю передано під музей.

Аахенська колекція[ред. | ред. код]

Твори Аахенської колекції у Сімферопольському художньому музеї

«Аахенська колекція» Сімферопольського художнього музею — це 68 полотен XVIIXIX століть роботи художників голландської, фламандської, німецької, венеціанської шкіл, зокрема таких авторів, як Отто Скрик, Ван Кессель, Марко Річчі, а також старовинні копії славетних Тіціана і Ван Дейка. Ці твори були вивезені, ймовірно, з Німеччини в роки ІІ Світової війни, адже є присутніми у довоєнних каталогах Аахенської картинної галереї, а після 1945 року вважалися безслідно зниклими.

І дотепер не всі картини ідентифіковані, однак їхній стан збереження в цілому задовільний (з огляду на їхній вік деякі потребують незначної реставрації).

«Нове відкриття» Аахенської колекції пов'язано з казусом — 2007 року під час екскурсії до Сімферополя подружжя з Баварії завітало на музейну виставку з нагоди 70-річчя тутешнього художнього музею і на одній з картин упізнало рідний Аахенський собор, що дотепер функціонує. Інформація про це доволі швидко дісталася мистецтвознавців і, зокрема, Музею Сюрмондта-Людвіга (м. Аахен, Німеччина), які організували відповідну пошукову й дослідницьку роботу.

Так, у січні 2009 року група співробітників Музею Сюрмондта-Людвіга на чолі з директором Петером ван ден Брінком здійснила дослідницьку місію до Сімферопольського художнього музею: огляд і можлива атрибуція (встанлення авторства й назви твору), оцінка стану полотен з т. зв. «Аахенської колекції». Про безоплатне повернення творів мистецтва наразі не йдеться[3].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Бащенко Роза (вступна стаття) // Сімферопольський художній музей. Альбом., К., 1978
  2. Садовський Василь Переможців не судять — трофеї залишаються. У Сімферополі німецькі експерти виявили старовинні картини з Ермітажу // «Україна Молода», № 013 за 24 січня 2009 року
  3. Там же

Джерела і посилання[ред. | ред. код]