Сінько Ярослав Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сінько Ярослав Олегович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 3 липня 1973(1973-07-03)
Козачі Лагері
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (41 рік)
Іловайськ
Поховання с. Козачі Лагері, Цюрупинський район, Херсонська область
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Яросла́в Оле́гович Сінько́ (3 липня 1973(19730703) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в селі Козачі Лагері (Цюрупинський район, Херсонська область). 1990 року закінчив Козачелагерівську середню школу. Працював у Цюрупинському лісництві на лісовій пожежній станції.

Призваний за мобілізацією в червні 2014-го. Номер обслуги, 93-тя окрема механізована бригада.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України в місті Дніпропетровськ.

Перебував у списках зниклих безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. 25 липня 2015 похований у Козачих Лагерях.

Був єдиним сином у батьків.

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 37
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]