С-101 (підводний човен СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С-101
Схема підводного човна типу «Середня»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Усть-Двінськ
Полярний
Закладений 20 червня 1937
Спуск на воду 20 квітня 1938
Введений до складу флоту 29 грудня 1940
Сучасний статус 17 лютого 1956 року списаний на брухт
Бойовий досвід Німецько-радянська війна
* Кампанія на Балтійському морі
* Кампанія в Арктиці
Нагороди Орден Червоного Прапора
Проєкт
Тип ПЧ Середній дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту завод № 112, Горький
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19,5 вузлів (36,1 км/год)
Швидкість (підводна) 9,6 вузли (17,77 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 77,7 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,06 м
Водотоннажність надводна 866,1 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельні двигуни
2 × електромотори ПГ-72/35
Гвинти 2
Потужність дизельні двигуни — 2 × 2 000 к. с.
електромотори — 2 × 550 к.с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
6 ТА калібру 533-мм (12 торпед)
ППО 1 × 100-мм/51 гармата Б-24 (200 снарядів)
1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К (500 снарядів)

С-101 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 20 червня 1937 року на верфі заводу № 112 у Горькому під заводським номером 243. 20 квітня 1938 року спущений на воду. 29 грудня 1940 року включений до складу Балтійського флоту[1]. У серпні 1941 року перейшов Біломорсько-Балтійським каналом з Ленінграда в Полярний і увійшов до складу Північного флоту.

Історія[ред. | ред. код]

На 22 червня 1941 року підводний човен С-101 був у складі 2-го дивізіону 1 бригади підводних човнів Балтійського флоту в Усть-Двінську, командиром човна був капітан 3 рангу В. К. Векке. У серпні 1941 року корабель Біломорсько-Балтійським каналом з Ленінграда вийшов на північ і 8 вересня 1941року після прибуття до Бєломорська включений до складу Північного флоту. За час ведення воєнних дій С-101 здійснив 12 бойових походів, провів 16 атак по різних цілях, випустивши при цьому 43 торпеди. 29 березня 1943 року потопив німецький пароплав «Ajax» (2297 брт). 28 серпня 1943 року — торпедною атакою знищив німецький підводний човен U-639 з усім екіпажем.

24 травня 1945 року нагороджений орденом Червоного Прапора.

17 лютого 1956 року виключений зі складу радянського ВМФ. 26 березня 1956 року переданий Окремому дивізіону Аварійно-рятувальної служби Біломорської флотилії Північного флоту для тренувань водолазів. У 1957 році розібраний на брухт у Мурманську.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. С-101. на sovboat.ru.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3(рос.)
  • С. А. Балакин, М. Э. Морозов Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз.(рос.)