Очікує на перевірку

Табор (Чехія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табор
чеськ. Tábor
Герб Прапор
герб прапор
Старе місто з повітря
Старе місто з повітря
Старе місто з повітря
Основні дані
49°24′00″ пн. ш. 14°39′00″ сх. д. / 49.40000° пн. ш. 14.65000° сх. д. / 49.40000; 14.65000Координати: 49°24′00″ пн. ш. 14°39′00″ сх. д. / 49.40000° пн. ш. 14.65000° сх. д. / 49.40000; 14.65000
Країна Чехія Чехія
Регіон Південночеський край

Межує з

— сусідні нас. пункти
Košínd, Radimovice u Táborad, Balkova Lhotad, Svrabovd, Libějiced, Turovecd, Dražiced, Radimovice u Želčed, Сезімово Устіd, Ratibořské Horyd, Chýnovd, Nová Ves u Chýnovad, Planá nad Lužnicíd, Chotovinyd, Slapyd, Nasavrkyd ?
Поділ
  • Čekaniced[1], Čelkoviced[1], Hliniced[1], Horkyd[1], Klokotyd[1], Větrovyd[1], Všechovd[1], Zahrádkad[1], Zálužíd[1], Zárybničná Lhotad[1], Tábord, Měšiced[1], Náchodd[1], Smyslovd[1], Stoklasná Lhotad[1]
  • Засновано 1420
    Перша згадка 1420[2] або 1268[3]
    Площа 62,22 км²
    Населення 34 370 осіб (1 січня 2024)[4]
    Висота НРМ 437 м
    Водойма Лужниці
    Міста-побратими Констанц, Доль, Шкоф'я-Лока, Оринда, Вельс, Сінт-Ніклас, Форміджине
    Часовий пояс UTC+1 (Чехія)
    Номери автомобілів C
    Код LAU (NUTS) CZ552046
    GeoNames 3064379
    OSM r438672  ·R
    Поштові індекси 390 01–391 56[5]
    Міська влада
    Мер міста Штепан Павлік/Табор 2020/
    Вебсайт taborcz.eu
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Табор у Вікісховищі

    Та́бор (чеськ. Tábor) — місто в Чехії, в Південночеському краї, розташоване в південній частині країни на річці Лужніце. Та є другим за величиною містом у регіоні після Чеські Будейовиці.

    Місто засноване в 1420 році гуситами. У Таборі збереглися численні архітектурні та історичні пам'ятки. Популярне місце туризму. Місто є важливим автомобільним та залізничним вузол.

    Назва

    [ред. | ред. код]

    Назване на честь гори Фавор (лат. Thabor) у Північній Галілеї (Ізраїль). Серед чеських лінгвістів переважає думка, що гуситська назва міста «Табор» (походить від біблійної гори Табор) породила загальну назву військових таборів, яка з’явилася з XV століття в чеській, а далі польській, угорській, українській мовах.[6][7][8] Інші мовознавці вважають, що позначення військових таборів походить від тюрко-татарського слова табур, що означає військо на оборонній позиції.[9][6][10]

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване за 50 км на північ від міста Чеські Будейовиці та за 75 км на південь від міста Прага.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Виникло на місці старовинного поселення Градиште в 1420, під час Гуситського руху. Поселення стало ядром таборитського руху; у 1430-х Табор вже був великим економічним центром; у 1436 йому надані права королівського міста. У 1452 Табор захоплений Їржі Подєбрадом.[11]

    З кінця XV століття відбувся бурхливий розвиток Табора, який почав виглядати як місто. Більшість пам'яток були побудовані в XVI столітті. Великі пожежі 1532 і 1559 років знищили більшість будинків, які зазвичай були дерев'яними, але ці пожежі також стали поштовхом для подальшого розвитку міста.

    Табір, гравюра Маттеуса Меріана, 1650 р.

    У 1648 році місто було взято штурмом і пограбоване шведським військом під час Тридцятирічної війни. У середині XVII століття для поширення католицької віри були запрошені ченці з Ордену босих августинців.

    21 червня 1903 року було введено в експлуатацію першу, в усій Австро-Угорщині, міжміську електричну залізницю Табор–Бехинє, спроектовану Франтішеком Кржижиком. До 1918 року Табор був частиною Австро-Угорщини, в однойменному окрузі в Богемії.[12]

    Після вбивства Райнгарда Гейдріха як головної цілі операції «Антропоїд» в 1942 році Табор став одним із місць, де німецькі окупанти здійснювали свою помсту над невинним населенням. На шибениці біля казарми з 3 червня по 3 липня 1942 року вони розстріляли 156 осіб, у тому числі 20 жінок. Військово-польовий суд гестапо засуджував окремих осіб, як правило, за «схвалення вбивства», але про це їм навіть не повідомляли перед стратою.

    У 1971 році відбулося велике розширення міста шляхом приєднання 11 навколишніх муніципалітетів.

    Населення

    [ред. | ред. код]

    Населення — 36 тисяч мешканців на 2006 рік.

    Зміни населення
    Рік Населення Зміна
    1869 10 339
    1880 11 251 +8.8%
    1890 12 652 +12.5%
    1900 15 155 +19.8%
    1910 17 495 +15.4%
    1921 18 204 +4.1%
    1930 19 425 +6.7%
    1950 23 696 +22.0%
    1961 24 528 +3.5%
    1970 27 181 +10.8%
    1980 31 867 +17.2%
    1991 36 342 +14.0%
    2001 36 557 +0.6%
    2011 34 430 −5.8%
    2021 33 360 −3.1%
    Джерело: [13][14]

    Пам’ятки

    [ред. | ред. код]
    Площа Яна Жижки

    Історичний центр міста зберіг до наших днів кілька цікавих пам’яток архітектури. У Старому місті можна побачити безліч старовинних будівель в стилі готики, ренесансу і бароко. Оскільки історія міста тісно пов’язана з гуситами і Яном Жижкой, тут майже на кожному розі можна зустріти згадки про них.

    Центральною площею міста є Площа Яна Жижки, на якій встановлені його статуя і статуя іншого знаменитого гусита — Яна Гуса. Цікаво, що стара частина міста пронизана мережею підземних тунелів, які з’єднують багато старих будівель. Частина з них відкрита для відвідувань громадськості. Одна з найцікавіших будівель Жижківської площі є пізньоготична міська ратуша, побудована в XVI столітті. У будівлі розташований гуситський музей.[15]

    Спорт

    [ред. | ред. код]

    Місцевий футбольний клуб «Сілон Таборско» виступає в Чеській національній футбольній лігі другого рівня. Також місто має хокейний клуб «Табор».

    Відомі особистості

    [ред. | ред. код]

    В поселенні народилися:

    Цікавий факт

    [ред. | ред. код]
    • Назва поселення швидко стала загальною у чеській мові: словом tábor позначали будь-яке укріплене поселення. Надалі воно запозичене й до української як «табір»[16].

    Міста-побратими

    [ред. | ред. код]

    Табор має такі міста побратими:[17]

    Світлини

    [ред. | ред. код]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 463(рос.)

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в г д е ж и к л м н п р Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024Praha: ČSÚ, 2024.
    5. Register of territorial identification, addresses and real estates
    6. а б Jiří Rejzek: Český etymologický slovník, nakl. LEDA, Voznice, 2001, ISBN 80-85927-85-3
    7. V. Machek: Etymologický slovník jazyka českého, 2., opr. a dopl. vydání, Praha 1968
    8. J. Holub, F. Kopečný: Etymologický slovník jazyka českého, Praha 1952
    9. http://othes.univie.ac.at/5084/1/2009-05-25_9847452.pdf - Christa Hlawinka, Slawische Sprachspuren im Mühlviertel
    10. srv. Josef Jungmann: Slovník česko-německý I–V., Praha 1834–1839
    11. O městě (чес.). Město Tábor. Процитовано 8 вересня 2021.
    12. Die postalischen Abstempelungen auf den österreichischen Postwertzeichen-Ausgaben 1867, 1883 und 1890, Wilhelm Klein, 1967
    13. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2011 – Okres Tábor (чес.). Czech Statistical Office. 21 грудня 2015. с. 19—20. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 29 травня 2024.
    14. Population Census 2021: Population by sex. Public Database. Czech Statistical Office. 27 березня 2021.
    15. Табор
    16. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
    17. Partnerská mesta (чес.). Město Tábor. Процитовано 27 червня 2020.