Таль (механізм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ланцюговий таль

Таль (нід. talie) — підіймальний механізм, компактний підвісний рухомий і нерухомий пристрій (лебідка) для піднімання вантажів на порівняно невелику висоту. Привод таля (на відміну від тельфера) переважно ручний, іноді — електричний або пневматичний. Вантажопідіймальність ручного таля 0,25-8 т, з електричним приводом — 1-12,5 т.

Використання[ред.ред. код]

Застосовують як самостійний механізм і як компонент підіймальних кранів. Використовується для складських операцій, у промисловому виробництві, на монтажних та інших роботах.

Маючи невелику власну масу, таль витримує чималі навантаження. Працює у діапазоні температур від -40 до +40о С. Обладнання здатне забезпечити досить високу швидкість переміщення вантажів, завдяки чому значно прискорюються монтажні роботи на складах та у виробничих цехах. Має високу продуктивність, відмінно працює за умов постійної експлуатації.

Універсальне вантажопідіймальне обладнання, яке можна використовувати для переміщення та розвантажувальних робіт. Головними перевагами цього обладнання є компактна конструкція, невелика вага, зручність в експлуатації.

Назва[ред.ред. код]

Згідно з СУМ-11, слово «таль» — чоловічого роду, і відповідно має закінчення родового відмінка . Проте, у багатьох сучасних українських текстах воно вживається як іменник жіночого роду.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]