Тараненко Леонід Аркадійович
| Тараненко Леонід Аркадійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
_Moscow_1980.jpg) | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 СРСР | ||||
| Народження |
13 червня 1956 (67 років) Малорита, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР | ||||
| Alma mater | Білоруський державний аграрний технічний університет і Білоруський державний університет фізичної культури | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |
СРСР і  Білорусь | ||||
| Вид спорту | важка атлетика | ||||
| Участь і здобутки | |||||
 Тараненко Леонід Аркадійович у Вікісховищі | |||||
| |||||
Леонід Аркадійович Тараненко (біл. Леанід Аркадзьевіч Тараненка; (13 червня 1956, Малорита, Брестська обл.)) — радянський і білоруський важкоатлет.
Олімпійський чемпіон 1980 року, багаторазовий чемпіон світу, Європи та СРСР. Володар 19 світових рекордів, причому два з них — 266 кг у поштовху та 475 кг у двоборстві[1][2] — занесені в Книгу рекордів Гіннесса, а перший залишається неперевершеним і сьогодні (з-за зміни вагових категорій дані рекорди не є офіційними). Заслужений майстер спорту СРСР (1980). Нагороджений орденами Дружби народів та Трудового Червоного Прапора.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Білоруський інститут механізації сільського господарства за фахом інженер. Виступав за ДСТ «Урожай» (Мінськ). Перший тренер — Петро Сацюк.
Першим великим успіхом Тараненко стала перемога на Олімпійських іграх 1980 року в Москві. На Олімпіаді він зумів з великою перевагою перемогти болгарина Валентина Христова, який в передолімпійські роки вважався головним фаворитом у ваговій категорії до 110 кг[3].
Через 4 роки Леонід не зміг взяти участь в Олімпіаді в Лос-Анджелесі внаслідок бойкоту Ігор збірною СРСР, при цьому на змаганнях «Дружба-84» показав результат на 52,5 кг вище, ніж підняв олімпійський чемпіон 1984 року італієць Норберто Обербургер.
В 1988 році за офіційною версією через травми не взяв участь в Олімпійських іграх в Сеулі, хоча незадовго до Ігор переміг на чемпіонаті Європи в Кардіффі.
У 1992 році на Іграх в Барселоні 36-річний Тараненко виграв срібло, поступившись іншому білоруському важкоатлету, олімпійському чемпіону 1988 року, Олександру Курловичу. В 1996 році у віці 40 років виграв чемпіонат Європи. Був заявлений для участі в Олімпійських іграх в Атланті, але внаслідок травми на поміст не вийшов.
Після закінчення кар'єри тренував збірну Індії з важкої атлетики.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Киеня Сергей (14.09.2005). Тяжелая атлетика. Обладатель 19 мировых рекордов Леонид Тараненко: Все решают допинг и деньги. Прославленный атлет, сам побывавший в центре громких скандалов, дал откровенное интервью «СС». Советский спорт (рос.). ООО «Редакция газеты «Советский Спорт». Процитовано 18 листопада 2018.
- ↑ Киеня Сергей (17.06.2005). Самый сильный человек на планете. История легенды. Championat (рос.). ООО «Суп Медиа». Процитовано 18 листопада 2018.
- ↑ Щурко С. Леонид Тараненко: Ясновидцам я не доверяю // Спорт-экспресс. — 1993. — № 202—203 (7 сентября). — с. 8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тараненко, Леонид Аркадьевич // Велика олімпійська енциклопедія: У 2 т. / Автор-укладач Ст. Л. Штайнбах. — М.: Олімпія Прес, 2006.
- Леонід Тараненко на сайті Lift Up
- Біографія
- Біографія Тараненко на www.bwu.by
- Відеозапис виступу в Канберрі (209 + 266 кг)
|
- Народились 13 червня
- Народились 1956
- Уродженці Малорити
- Випускники Білоруського державного університету фізичної культури
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Рекордсмени Книги рекордів Гіннеса
- Чемпіони СРСР з важкої атлетики
- Чемпіони Європи з важкої атлетики
- Чемпіони світу з важкої атлетики
- Важкоатлети на літніх Олімпійських іграх 1992
- Срібні призери літніх Олімпійських ігор 1992
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1980
- Радянські олімпійські чемпіони
- Олімпійські чемпіони з важкої атлетики
- Білоруські важкоатлети
- Радянські важкоатлети
- Важкоатлети на літніх Олімпійських іграх 1980