Тармаширін
| Тармаширін | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1334 неподалік Самарканду ·вбивство |
| Країна |
 Монголія |
| Національність | монгол |
| Діяльність | монарх |
| Титул | хан Чагатайського улусу |
| Посада | хан |
| Термін | 1330—1334 роки |
| Попередник | Дува-Тимур |
| Наступник | Бузан-хан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Чингізиди |
| Батько | Дува |
| Брати, сестри | Кепек-хан, Есен-Бука, Ільчиґідай, Кончек і Дува-Тимур |
Тармаширін (*д/н — 1334) — 17-й хан Чагатайського улусу в 1330—1334 роках. Зробив іслам офіційною релігією. Опис ставки та самого хана надав мандрівник Ібн Батута, який провів у ставці тармаширіна 54 доби.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Чингізидів. Молодший син Дуви, хана Чагатайського улусу. Про дату народження замало відомостей. Вперше відзначився у 1327—1329 років під час великого походу проти Делійського султанату. після смерті хана Ільчиґідая повернувся до Трансоксіани. У 1330 році після смерті наступного хана Дува-Тимура під час моровиці стає новим володарем Чагатайської держави.
У своїй політиці намагався поєднувати дії Кепек-хана щодо централізації та зміцнення економіки з діями Ільчиґідая стосовно розширення володінь за рахунок сусідів. Саме в його правління було остаточно завершено реформу Кепек-хана. Відбувається остаточна уніфікація вагових норм і якості металу на всіх монетних дворах держави. Було збільшено кількість монетних дворів, де карбували монети з зображенням хана — протягом 1332-1333 років додалися в Янгі-Таразі, Отрарі та Бадахшані, що свідчило про посилення інфляції.
У 1332 році здійснив похід проти держави Хулагуїдів, але невдалий. Водночас з огляду на поширення ісламу та підвищення ролі міст Мавеннахру та Семиріччя оголосив іслам офіційною релігією (перед тим сам перейшов з тегріанства до ісламу, прийнявши ім'я Ада ад-Дін), а столицю переніс до Бухари. Посилення впливу мусульман позначилося на становищі представників інших релігій: в Алмалику та інших містах Семиріччя відбулися погроми католицьких місій.
Втім, політика хана доволі швидко викликала загальне невдоволення: представники роду Чагатаїдів були невдоволені порушенням великої Яси, відмовою від зборів (курултаїв); місцеві беки і садри виступали проти централізації держави; ремісники, купці, монгольські орди в північній частині улусу виявилися незадоволенні економічним становищем. У результаті 1334 року на курултаї біля Самарканда виникла змова на чолі із Бузан-ханом проти Тармаширін. Останній намагався втекти до Газні, де сподівався отримати допомогу в Нікудерійській орді. Проте біля Балху його було схоплено, повернуто до Самарканду, де страчено. Новим ханом обрано Бузана.
Джерела[ред. | ред. код]
- Караев О. Чагатайский улус. Государство Хайду. Могулистан. — Бишкек, 1995
- Biran, M. (2002). «The Chaghadaids and Islam: The Conversion of Tarmashirin Khan (1331-34)». Journal of the American Oriental Society. 122 (4): 742.