Тауфік аль-Хакім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тауфі́к аль-Хакі́м (араб. توفيق الحكيم‎, англ. Tawfiq(k) el-Hakim; *9 жовтня 1898, Александрія — 26 липня 1987) — єгипетський драматург і письменник, один і зачинателів драматургії в сучасній єгипетській літературі. Заслугою літератора є, в першу чергу, здійснення адаптації традиційного сучасного суспільства Єгипту з його архаїчними відносинами у формі творів, що не поступаються тогочасним європейським літературним зразкам.

Біографія[ред.ред. код]

Тауфік аль-Хакім народився 9 жовтня 1898 року в Александрії в родині заможного судді.

1924 року він закінчив юридичний факультет Каїрського університету.

Освіту Тауфік завдяки старанням батька і власним здібностям продовжив у престижній Сорбонні (192427 рр.). Під час перебування в Парижі аль-Хакім чимало зусиль віддав вивченню європейської літератури та мистецтва.

По поверненню на батьківщину протягом декількох років працював помічником прокурора в суді в рідній Александрії, потім слідчим у невеликому провінційному місті. Саме багатий досвід у судових справах допоміг аль-Хакіму у створенні багатьох оповідань, п'єс і романів, коли він вирішив присятити себе неподільно літературному процесові.

Тауфік аль-Хакім був членом Академії арабської мови в Каїрі та виконкому Спілки письменників Єгипту.

Творчість літератора було відмічено найвищими національними та міжнародними нагородами і преміями. Він помер 26 липня 1987 року.

З творчості і значення[ред.ред. код]

Тауфік аль-Хакім — автор шести романів і повістей, збірників оповідань, есе та окремих статей і розвідок, зокрема біографії Пророка Мухаммеда (1936).

Головний і найбільший внесок аль-Хакіма у сучасну єгипетську літературу — його п'єси, за що він справедливо вважається одним із зачинателів єгипетської і арабської драми. Тематика творів Тауфіка аль-Хакіма — актуальна для сучасного йому Єгипту, лишається живою і в наші дні.

Творчість Тауфіка аль-Хакіма вплинула на подальший розвиток єгипетської та арабської літератури, зокрема драматургії.

З понад 50 книг оповідань, романів, драм і нарисів, деякі стосуються наукової фантастики. У 1947 році він опублікував своє перше науково-фантастичне оповідання — «У рік мільйонний» («Fi sana malyun»). У центрі сюжету книги «Подорож до завтра» («Rihla ila al-ghad», 1950) — релятивістська подорож у часі протягом міжзоряного польоту. Проте найцікавіші науково-фантастичні твори Тауфік ель-Хакіма є п'єсами. Дві одноактні п'єси також присвячені науково-фантастичній темі: «Поет на Місяці» («Shair ala al-qamar», 1972) і «Місяць виставляє рахунки» («Taqrir qamari», 1972). Перша використовує науково-фантастичну метафору у творі про боротьбу мистецтва за утвердження свого місця в суспільстві. Друга розповідає про двох інопланетян, які пишуть звіт про життя на Землі.[1]

Твори[2][ред.ред. код]

  • A Bullet in the Heart, 1926 (п'єси)
  • Leaving Paradise, 1926 (п'єси)
  • The People of the Cave, 1933 (п'єса)
  • The Return of the Spirit, 1933 (роман)
  • Sharazad, 1934 (п'єса)
  • Muhammad the Prophet, 1936 (біографія)
  • A Man without a Soul, 1937 (п'єса)
  • A Sparrow from the East, 1938 (роман)
  • Ash'ab, 1938 (роман)
  • The Devil's Era, 1938 (філософські оповідання, притчі)
  • My Donkey told me, 1938 (філософські есе)
  • Braxa/The problem of ruling, 1939 (п'єса)
  • The Dancer of the Temple, 1939 (оповідання)
  • Pygmalion, 1942
  • Solomon the Wise, 1943
  • Boss Kudrez's Building, 1948
  • King Oedipus, 1949
  • Soft Hands, 1954
  • Isis, 1955
  • The Deal, 1956
  • The Sultan's Dilemma, 1960
  • The Tree Climber, 1966
  • The Fate of a Cockroach, 1966
  • Anxiety Bank, 1967
  • The Return of Consciousness, 1974

У СРСР обмежено перекладались і видавались твори аль-Хакіма, звичайно російською. Так, крім низки оповідань у антологіях, 1959 року світ побачила окрема книга автора[3].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Тауфік аль-Хакім в енциклопедії фантастики(англ.)
  2. бібліографію подано англійською мовою
  3. Человек с гор. Восточный альманах. Выпуск 6., М.: «Художественная литература», стор. 245, 1978 (рос.)

Джерела і посилання[ред.ред. код]