Теодор Адріан фон Рентельн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодор Адріан фон Рентельн
Theodor Adrian von Renteln
Теодор Адріан фон Рентельн
Прапор
Генеральний комісар Литви
25 липня 1941[1] — 1944
Попередник: посада заснована
Наступник: посада скасована
 
Партія: Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (1928—1945)
Освіта: вища, Берлінський університет імені Гумбольдта, Ростоцький університет
Учений ступінь: доктор економіки і права
Національність: німець
Віросповідання: Лютеранство
Народження: 15 вересня 1897
Ходзі, Російська імперія
Смерть: 1946
СРСР

Теодо́р Адріа́н фон Ре́нтельн (нім. Theodor Adrian von Renteln, *15 вересня 1897 р., Ходзі, тоді Російська імперія — †1946 р., СРСР) — націонал-соціалістичний партійний діяч і політик, генеральний комісар окупованої нацистами Литви (19411944), доктор економіки і права.

Життєпис[ред.ред. код]

Рентельн був родом з балтійських німців. З 1905 до 1917 року відвідував німецьку підготовчу школу й міську гімназію Риги і Тарту, у 1918 році емігрував до Німеччини. У 1920-1924 рр. вивчав національну економіку і юриспруденцію в Берлінському і Ростоцькому університетах. У 1924 році здобув ступінь доктора економіки і права. З 1924 до 1929 року працював вільним журналістом, співпрацював у пресі з економічних і внутрішньополітичних питань. Ще будучи студентом, долучився до молодіжного нацистського руху.

У 1928 році вступив у НСДАП і Штурмові загони та став керівником обласної організації Націонал-соціалістичного союзу студентів (NS-Deutscher Studentenbund, NSDStB). З 17 листопада 1929 до 16 червня 1932 року - імперський керівник Націонал-соціалістичного союзу учнів (NS-Schülerbund). З 30 жовтня 1931 до 16 червня 1932 одночасно був імперським керівником Гітлерюгенду й керівником Націонал-соціалістичного союзу студентів.

З 16 червня 1932 року — референт з фінансів і кредитної системи, потім — керівник Управління з економічної політики у Головному управлінні IV (Економіка) Імперського керівництва НСДАП. Одночасно з 1932 по 1933 рік також очолював Націонал-соціалістичний бойовий союз промислового середнього стану (NS-Kampfbund des gewerbliehen Mittelstandes).

У 1932, 1933, 1936 і 1938 рр. обирався депутатом Райхстагу від Потсдама.

3 травня 1933 був обраний головою Імперського союзу німецької індустрії (Reichsverband der Deutschen Industrie, RDI). 29 березня 1933 увійшов до складу комітету, який керував організацією бойкоту єврейських торговельних підприємств. З 1933 по 1935 рік був президентом Націонал-соціалістичної ремісничо-торговельно-промислової організації (Nationalsozialistische Handwerks-, Handels-, und Gewerbeorganisation, NS-HAGO), одного з формувань НСДАП, яке в 1935 році стало складовою частиною Німецького трудового фронту (ДАФ) (Deutsche Arbeitsfront, DAF). На цих постах Рентельн брав активну участь в організації кампаній проти єврейських універсальних магазинів в Третьому райху. З 6 січня 1934 року був начальником штабу ДАФ, одночасно був також головою Вищої дисциплінарної палати ДАФ, керівником Інституту прикладної економіки Лейпцизького університету, керівником Управління ремесла і торгівлі Імперського організаційного управління НСДАП, начальником Головного управління торгівлі та ремесел у Центральному бюро ДАФ, президентом Німецького союзу кооператорів (Deutscher Genossenschaftsverband). З 1939 року був також членом Націонал-соціалістичної академії німецького права (NS-Akademie für Deutsches Recht), а в 1940 році став начальником Головного управління торгівлі та ремесел Імперського керівництва НСДАП (Hauptamtsleiter Handel und Handwerk in der Reichsleitung der NSDAP), райхсгауптамтсляйтером НСДАП.

Після нападу Німеччини на СРСР і створення 17 липня 1941 Імперського міністерства у справах східних окупованих територій Рентельна було переведено в апарат цього відомства, а в серпні 1941 року було призначено генеральним комісаром Литви у структурі Райхскомісаріату Остланд. Зайнявши ключову посаду в Генеральній окрузі Литва, здійснював керівництво окупаційним режимом, намагаючись залучити до співпраці литовських націоналістів. Як генеральний комісар несе відповідальність за переслідування і вбивства євреїв у Литві під час нацистсько-німецької окупації. Виданий органам радянської влади, засуджений до страти. Повішений у 1946 р.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]