Теономія
Теономія[1] від теос (бог) і номос (закон) — це гіпотетична християнська форма правління, в якій суспільство керується божественним законом.[2] Теономісти вважають, що сучасне суспільство має дотримуватися божественного закону, включно із судовими законами Старого Завіту.
Точне визначення теономії – це презумпція того, що судові закони Заповіту з Мойсеєм, дані Ізраїлю, не були скасовані, і тому всі цивільні уряди морально зобов'язані забезпечувати їхнє дотримання (включаючи конкретні покарання). Теономія вважає, що всі цивільні уряди повинні утримуватися від примусу, якщо Писання не вказує на їхнє втручання («регулюючий принцип держави»). [3] [1] [4]
Теономія відрізняється від «теономічної етики», яку запропонував Пауль Тілліх.[5]
Походження[ред. | ред. код]
Тома Аквінський вважав, що «якби володар наказав дотримуватися цих судових розпоряджень у своєму королівстві, він не згрішив би».[6] Деякі помилково називають це «загальною теономією справедливості» [7], але насправді вона відрізняється від теономії, оскільки Аквінат вважав, що особливості старозавітних судових законів більше не мають обов'язкової сили. Натомість він вчив, що судові розпорядження містять різні ступені універсальних принципів справедливості, що відображають природне право. [8]
У християнському реконструкціонізмі теономія є ідеєю про те, що Бог забезпечує основу як особистої, так і суспільної етики в Біблії. Теономічна етика стверджує, що Біблія була дана як непорушний стандарт для будь-якого людського правління (індивідуального, сімейного, церковного та громадянського) і що біблійний закон має бути включений до християнської теорії біблійної етики.
Простіше кажучи, теономічна етика є відданістю необхідності, достатності та єдності Святого Письма. Для адекватної і справді християнської етики нам потрібне слово Боже, і цього достатньо. Майже кожен критик теономічної етики тією чи іншою мірою заперечує одну чи кілька цих передумов.— Теономічна антитеза іншим правовідносинам [9]
Деякі критики розглядають теономію як важливу форму теології домініону, що вони визначають як тип теократії. Теономія стверджує, що біблійний закон застосовний до цивільного права, а теономісти пропонують біблійний закон як стандарт, за яким можна вимірювати закони народів і якому вони мають відповідати.
Цілі[ред. | ред. код]
Різні автори-теономісти пропонували такі цілі як «всесвітній розвиток біблійних теократичних республік»,[10] заборону нехристиянам голосувати на виборах та позбавлення громадянства[11] і застосування біблійного закону з боку держави.[12] Відповідно до такої системи біблійного закону, гомосексуальні статеві акти,[13] перелюб, чаклунство та богохульство[14] караються смертю. Поширення ідолопоклонства чи «хибних релігій» незаконне[15] і також може бути причиною застосування смертної кари.[16][17] Останнім часом письменники-теономісти, такі як Джоел Макдурмон, колишній президент громадської організації American Vision, відходять від цієї позиції і стверджують, що ці смертні покарання вже не обов'язкові в Новому Завіті.[18] Колишній пастор, полеміст і критик теономії Дж. Д. Холл, який дебатував з Макдурмоном у 2015 році[19], стверджував, що відмова від таких елементів Мойсеєвого Закону, як смертна кара, означає, що Макдурмона та інших прихильників подібних позицій не можна вважати теономістами хоч у якомусь значенні цього слова.[20]
За словами теономіста Грега Бансена, божі закони є стандартом, яким мають дотримуватися християнські виборці та офіційні особи. Стверджується, що цивільний закон, даний народу Ізраїлю, має обов'язкову силу, хоча він виключає те, що вважає зовнішніми культурними конотаціям, характерними саме цього народу.
Ставлення до реформатського богослов'я[ред. | ред. код]
Деякі представники сучасних реформатських церков критично ставляться до будь-якого взаємозв'язку між історичною реформатською вірою і теономією,[21] проте інші кальвіністи стверджують, що теономія узгоджується з історичними реформатськими конфесіями.[22]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bahnsen, Greg L. (1991). No other standard: theonomy and its critics. Tyler, Tex: Inst. for Christian Economics. ISBN 978-0-930464-56-1.
- ↑ Jones, David W. (1 листопада 2013). An Introduction to Biblical Ethics (English) . B&H Publishing Group. с. 209. ISBN 9781433680779.
- ↑ The 20th Anniversary Celebration and Conference, April 11-13, 2013, Taos, New Mexico: Social Constructionist Ideas and Practices: From Origins to New Horizons. PsycEXTRA Dataset. 2013. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Pavlischek, Keith J. In Critique Of Theonomy: A Reformational Case For Pluralism. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Neuhaus, Richard John (May 1990). Why Wait for the Kingdom? The Theonomist Temptation. First Things. Процитовано 8 серпня 2013.
- ↑ EINTEILUNG DER SUMMA THEOLOGICA. Die Liebe (2. Teil). Klugheit. De Gruyter. 31 грудня 1966. с. XIX—XX. ISBN 978-3-11-265846-8.
- ↑ Clausen, Mark A., Professor of History (31 липня 2019). "Theonomy in the Middle Ages". Paper presented at the 2005 annual meeting of the American Political Science Association, Marriott Wardman Park, Omni Shoreham, Washington Hilton, Washington, DC (англійською) .
{{cite news}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ The General Equity of the Judicial Law. Reformed Books Online (англійською) . 16 липня 2016.
- ↑ Bahnsen, Greg. The Theonomic Antithesis to Other Law-Attitudes. Covenant Media Foundation. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 27 листопада 2008.
- ↑ Chilton, David, Paradise Restored: A Biblical Theology of Dominion, Appendix A. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ North, Gary, Political Polytheism [Архівовано 2008-03-03 у Wayback Machine.], p. 87
- ↑ Bahnsen, Greg, By This Standard: The Authority Of God's Law Today, pp. 346-347
- ↑ DeMar, Gary, Ruler of the Nations [Архівовано 2007-05-15 у Wayback Machine.], p. 212 [Архівовано 2007-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ North, Gary, Unconditional Surrender: God's Program for Victory, p. 118
- ↑ An Interview with Greg L. Bahnsen. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ Rushdoony, R.J., The Institutes of Biblical Law, (Nutley, NJ: Craig Press, 1973), pp. 38–39.
- ↑ Schwertley, Brian M., "Political Polytheism" [Архівовано 2013-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Joel McDurmon, The Bounds of Love (2016).
- ↑ The Theonomy Debate | Joel McDurmon vs. Jordan Hall
- ↑ Hall, J.D., "On Joel McDurmon’s Abandonment of Theonomy"
- ↑ VON MEIJENFELDT, F. H. (20 лютого 1955). The Defense of the Faith. By CORNELIUS VAN TIL. Professor of Apologetics in Westminster Theological Seminary, Philadelphia. Published by The Presbyterian and Reformed Publishing Company, Philadelphia, Pennsylvania. 1955. Price $4.95. Philosophia Reformata. Т. 20, № 1-4. с. 183—184. doi:10.1163/22116117-90000920. ISSN 0031-8035. Процитовано 19 жовтня 2023.
- ↑ Morse, Christopher (2008-10). Ethics in a Christian Context: Paul L. Lehmann: Louisville, KY: Westminster John Knox, 2006. 390 pp. $39.95. Theology Today. Т. 65, № 3. с. 387—388. doi:10.1177/004057360806500309. ISSN 0040-5736. Процитовано 19 жовтня 2023.
|
