Теорема Ферма про багатокутні числа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теоре́ма Ферма́ про багатоку́тні чи́сла стверджує, що будь-яке натуральне число можна подати як суму не більше ніж -кутних чисел.

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади розбиття натуральних чисел від 1 до 30 відповідно до теореми Ферма[1]:

Число Сума не більше трьох
трикутних чисел
Сума не більше чотирьох
квадратних чисел
Сума не більше п'яти
п'ятикутних чисел
1 1 1
2 1 + 1 1 + 1 1 + 1
3 3 1 + 1 + 1 1 + 1 + 1
4 3 + 1 1 + 1 + 1 + 1
5 3 + 1 + 1 5
6 6 5 + 1
7 6 + 1 5 + 1 + 1
8 6 + 1 + 1 5 + 1 + 1 + 1
9 6 + 3 5 + 1 + 1 + 1 + 1
10 10 5 + 5
11 10 + 1 5 + 5 + 1
12 6 + 6 12
13 10 + 3 12 + 1
14 10 + 3 + 1 12 + 1 + 1
15 15 5 + 5 + 5
16 15 + 1 5 + 5 + 5 + 1
17 10 + 6 + 1 12 + 5
18 15 + 3 12 + 5 + 1
19 10 + 6 + 3 12 + 5 + 1 + 1
20 10 + 10 5 + 5 + 5 + 5
21 21 5 + 5 + 5 + 5 + 1
22 21 + 1 22
23 10 + 10 + 3 22 + 1
24 21 + 3 12 + 12
25 15 + 10 12 + 12 + 1
26 15 + 10 + 1 12 + 12 + 1 + 1
27 21 + 6 22 + 5
28 28 22 + 5 + 1
29 28 + 1 12 + 12 + 5
30 15 + 15 12 + 12 + 5 + 1

Історія[ред. | ред. код]

Теорему названо ім'ям П'єра Ферма, який висунув це твердження 1638 році без доведення, але обіцяв надати його в окремій статті, яка так ніколи й не з'явилася[2]. 1770 року Лагранж довів цю теорему для квадратних чисел[2]. Гаусс довів теорему для трикутних чисел 1796 року. Він доповнив свою знахідку записом у щоденнику: «Еврика[3] і опублікував доведення в книзі «Арифметичні дослідження». Цей результат Гауса відомий як «теорема еврика»[4]. Повністю теорему довів Коші 1813 року[2]. Подальші доведення засновані на доведених Коші лемах[5].

Окремі випадки[ред. | ред. код]

Найцікавіші квадратний і трикутний випадки. Теорема Лагранжа про суму чотирьох квадратів разом із теоремою Лежандра про три квадрати вирішують проблему Воринга для . А в разі трикутних чисел заміна квадрата квадратним многочленом дозволяє зменшити необхідне число доданків.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виолант-и-Хольц, Альберт. Загадка Ферма. Трёхвековой вызов математике. — М. : Де Агостини, 2014. — С. 146. — (Мир математики: в 45 томах, том 9) — ISBN 978-5-9774-0625-3.
  2. а б в Heath, Sir Thomas Little (1910), Diophantus of Alexandria; a study in the history of Greek algebra, Cambridge University Press, с. 188.
  3. Bell, Eric Temple (1956), Gauss, the Prince of Mathematicians, у Newman, James R. (ред.), The World of Mathematics, т. I, Simon & Schuster, с. 295—339. Dover reprint, 2000, ISBN 0-486-41150-8.
  4. Ono, Ken; Robins, Sinai; Wahl, Patrick T. (1995), On the representation of integers as sums of triangular numbers, Aequationes Mathematicae, 50 (1–2): 73—94, doi:10.1007/BF01831114, MR 1336863.
  5. Nathanson, Melvyn B. (1987), A short proof of Cauchy's polygonal number theorem, Proceedings of the American Mathematical Society, 99 (1): 22—24, doi:10.2307/2046263, MR 0866422

Посилання[ред. | ред. код]