Тер-Гаспарян Геворк Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тер-Гаспарян Геворк Андрійович
Народився 10 жовтня 1903(1903-10-10)
Нахічевань, Nakhchivansky Uyezd[d], Еріванська губернія, Російська імперія
Помер 31 серпня 1949(1949-08-31) (45 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР
Місце поховання Новодівочий цвинтар
Командування Q4031805?
Нагороди
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Орден Червоного Прапора Орден Леніна Орден Суворова I ступеня Орден Суворова II ступеня Order of Bogdan Khmelnitsky, 2nd class
Медаль «За оборону Сталінграда»

Геворк (Геворг, Георгій) Андрійович Тер-Гаспарян (вірм. Գեվորգ Անդրեի Տեր-ԳասպարյանԳեվորգ Անդրեի Տեր-Գասպարյան; (10 жовтня 1903(19031010), місто Нахічевань, тепер Азербайджан — 31 серпня 1949, місто Москва) — радянський військовий діяч, начальник штабу Київського військового округу, генерал-лейтенант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родині службовця. Закінчив міську школу. У 1920 році вступив до лав Червоної армії.

Закінчив Єреванське військове училище імені М'яснікяна. Член ВКП(б) з 1923 року.

До 1935 року перебував на командних посадах у Вірменській гірничо-стрілецькій дивізії.

У 1938 році з відзнакою закінчив Військову академію імені Фрунзе в Москві і був направлений на Далекий Схід начальником штабу однієї з дивізій.

Учасник німецько-радянської війни. У 1941 році служив начальником штабу 55-ї Курської стрілецької дивізії імені Ворошилова. Після того, як 25 червня 1941 року загинув командир дивізії полковник Іванюк, командиром дивізії тимчасово став начальник штабу дивізії Тер-Гаспарян (офіційно призначений командиром дивізії 14 липня 1941 року). 55-а стрілецька дивізія діяла у складі 4-ї і 13-ї армій Західного, потім Центрального, Брянського і Південно-Західного фронтів, опинилася в Київському «котлі» і була розгромлена.

2 жовтня 1941 року полковник Тер-Гаспарян був призначений командиром 227-ї стрілецької дивізії. У 1942 році дивізія Тер-Гаспаряна брала участь в Харківській операції.

З січня 1943 року — начальник штабу 60-ї армії Воронезького, Центрального, 1-го Українського фронтів.

У листопаді 1944 — липні 1945 р. — начальник штабу Львівського військового округу.

У липні 1945 — травні 1949 р. — начальник штабу — заступник командувача військ Київського військового округу.

У травні 1949 року звільнений з посади через хворобу. 31 серпня 1949 року помер у Москві та був похований на Новодівочому цвинтарі.

Звання[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]