Тимелія серподзьоба
| Тимелія серподзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pomatorhinus superciliaris Blyth, 1842 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Xiphirhynchus superciliaris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиме́лія серподзьоба[2] (Pomatorhinus superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Xiphirhynchus, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Тимелія-криводзьоб (Pomatorhinus)[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла сірувато-коричневе, голова темно-сіра, над очима білі "брови". Нижня частина тіла рудувато-коричнева. Дзьоб довгий, вигнутий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[4]
- P. s. superciliaris (Blyth, 1842) — східні Гімалаї;
- P. s. intextus (Ripley, 1948) — Ассам на південь від Брахмапутри і західна М'янма;
- P. s. forresti (Rothschild, 1926) — північно-східна М'янма і Юньнань;
- P. s. rothschildi (Delacour & Jabouille, 1930) — північний В'єтнам.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Серподзьобі тимелії мешкають в Непалі, Бутані, Індії, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть в бамбукових заростях і вічнозелених лісах. Зустрічаються на висоті від 1400 до 3500 м над рівнем моря. Живляться комахами та їх личинками, а також ягодами. і індії сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо кулеподібне, розміщується на землі. В кладці від 3 до 5 яєць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pomatorhinus superciliaris.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gelang, M.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Olsson, U.; Alström, P.; Ericson, P.G.P. (2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification. Zoologica Scripta. 38 (3): 225—236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 січня 2022.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |