Тихше, тихше, мила Шарлотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тихше, тихше, мила Шарлотта)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тихше, тихше, мила Шарлотто
англ. Hush… Hush, Sweet Charlotte
ЖанрДрама, трилер, фільм жахів
РежисерРоберт Олдріч[1][2]
ПродюсерРоберт Олдріч
СценаристЛукас Хеллер,
Генрі Фаррелл
У головних
ролях		Бетті Девіс,
Олівія де Гевіленд,
Джозеф Коттен
ОператорДжозеф Байрок
КомпозиторФренк Де Вол
Кінокомпанія20th Century Fox
Дистриб'ютор20th Century Fox і Netflix
Тривалість135 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік1964
IMDbID 0058213

«Тихше, тихше, мила Шарлотто» (англ. Hush... Hush, Sweet Charlotte) — американський кінофільм 1964 року, знятий Робертом Олдрічем за невиданим оповіданням Генрі Фаррелла «Що сталося з кузиною Шарлоттою». У головних ролях Бетті Девіс, Олівія де Гевіленд та Джозеф Коттен.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1927 рік, Луїзіана. Молода красуня Шарлотта Голліс планує втечу зі своїм одруженим коханцем Джоном Мейг'ю під час балу у заміському будинку її родини в повіті Ассансьйон. Батько Шарлотти повідомляє Джону, що напередодні його відвідала Джуел, дружина Джона, й розповіла про зв'язок свого чоловіка з Шарлоттою. Він вимагає від Джона сьогодні ж сказати Шарлотті, що той не кохає її й вони мають розлучитися. Того ж вечора Джона жорстоко вбивають сокирою в альтанці у саду Голлісів. Шарлотта з'являється перед гостями у стані шоку і в закривавленій бальній сукні.

1964 рік. Шарлотта, багата стара діва, мешкає в тому самому заміському будинку. Її батько помер через рік після нерозкритого вбивства Мейг'ю, вважаючи винною свою дочку. Єдиний, хто дбає про Шарлотту, — її економка Велма. Садибу Голлісів мають знести, щоб прокласти на її місці нову трасу, та Шарлотта не хоче виселятися і проганяє прораба з робітниками, обстрілявши їх з гвинтівки. Задля підтримки Шарлотта запрошує до себе свою кузину Міріам Дірінг, яка колись жила з ними на становищі бідної родички, та потім перебралася до Нью-Йорку і розбагатіла. По приїзді Міріам поновлює стосунки з доктором Дрю Бейліссом, який покинув її після вбивства Мейг'ю.

Тим часом психічний стан Шарлотти поступово погіршується: ночами вона чує мелодію, яку Мейг'ю написав для неї, а потім бачить його відрубані руку і голову. Велма починає підозрювати Міріам і Дрю у змові проти Шарлотти, про що розповідає шерифові Віллісу. Шериф відвідує хвору Джуел Мейг'ю, яка передає йому запечатаного конверта з наказом відкрити лише після її смерті. Міріам звільняє Велму, яка, хвилюючись за Шарлотту, пізніше повертається і випадково дізнається, що Міріам підмішує своїй кузині наркотик. Велма намагається забрати з будинку непритомну Шарлотту, та Міріам вбиває Велму, вдаривши її по голові стільцем й скинувши зі сходів. Дрю і Міріам переконують одурманену Шарлотту, що вона збожеволіла й навіть застрелила Дрю. Міріам розігрує виставу, буцімто, рятуючи Шарлотту, топить у болоті тіло Дрю. Тієї ж ночі Шарлотта зустрічає «покійного» Дрю на сходовому майданчику й остаточно переконується у власному божевіллі. Вважаючи, що Шарлотта заснула у своїй кімнаті, коханці обіймаються на терасі і відверто обговорюють свій план — довести Шарлотту до божевілля й заволодіти її статками. Міріам розповідає Дрю, що бачила як Джуел Мейг'ю вбила свого чоловіка, і с тих пір шантажувала її протягом багатьох років. Шарлотта виходить на балкон і чує їхню розмову. У нападі люті Шарлотта вбиває обох, зіштовхнувши їм на голови великий кам'яний вазон.

Вранці, коли Шарлотту забирають з будинку, Вілліс віддає їй листа Джуел, яка саме померла від інсульту, дізнавшись про нічні події. Шарлотта читає листа. Коли її відвозять, вона обертається й дивиться на свій дім.

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Бетті Девіс Шарлотта Голліс Шарлотта Голліс
Олівія де Гевіленд Міріам Дірінг Міріам Дірінг
Джозеф Коттен доктор Дрю Бейлісс доктор Дрю Бейлісс
Агнес Мургед Велма Картер Велма Картер
Сесіл Келлауей шериф Гаррі Вілліс шериф Гаррі Вілліс
Мері Астор Джуел Мейг'ю Джуел Мейг'ю
Віктор Буоно Сем Голліс Сем Голліс
Брюс Дерн Джон Мейг'ю Джон Мейг'ю
Джордж Кеннеді прораб прораб

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

За роль Велми Картер Агнес Мургед отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану.

Також фільм отримав сім номінацій на премію Оскар:

  • Найкраща жіноча роль другого плану (Агнес Мургед).
  • Найкращий дизайн костюмів (Норма Кох).
  • Найкраща робота художників (Вільям Глазгоу, Рафаель Бреттон).
  • Найкраща операторська робота (Джозеф Байрок).
  • Найкращий монтаж (Майкл Лучано).
  • Найкраща музика до фільму (Френк Де Вол).
  • Найкраща оригінальна пісня (Френк Де Вол — музика, Мак Девід — слова: «Hush…Hush, Sweet Sharlotte»).

Лукас Хеллер та Генрі Фаррелл були нагороджені Премією Едгара Алана По за найкращий сценарій.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Після несподіваного гучного успіху фільму «Що сталося з Бебі Джейн?» Роберт Олдріч наважився на ще одну стрічку з подібним сюжетом й тим самим акторським складом. На роль Міріам Дірінг було затверджено Джоан Кроуфорд, та через конфліктну ситуацію, яка виникла у неї з Бетті Девіс, Кроуфорд покинула знімальний майданчик, й врешті роль доручили Олівії де Гевіленд. Історія породженого суперництвом конфлікту між Бетті Девіс та Джоан Кроуфорд під час зйомок фільмів «Що сталося з Бебі Джейн?» та «Тихше, тихше, мила Шарлотта» стала основою сюжету міні-серіалу «Ворожнеча» (2017).

Пісню «Hush…Hush, Sweet Sharlotte», створену спеціально для фільму, виконав Ель Мартіно. Наступного року композиція була записана Патті Пейдж і посіла восьме місце хіт-параду Billboard Hot 100.

Натурні зйомки проходили на плантації Houmas House в Луїзіані. Всі інші сцени відзнято у павільйонах студії[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0058213/
  2. ↑ http://www.filmaffinity.com/en/film257502.html
  3. ↑ Bassart, Lauren (21 жовтня 2014). Taking a Tour of the Houmas House Plantation and Gardens. The Constant Rambler (амер.). Процитовано 8 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тихше,_тихше,_мила_Шарлотто