Тишкевич Василь Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Антонович Тишкевич
Tishkevich VasAnt.JPG
Народився 20 квітня 1920(1920-04-20)
Нераж
Помер 12 грудня 1986(1986-12-12) (66 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Місце поховання Берковецьке кладовище
Країна СРСР СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 19401947
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Тишке́вич Васи́ль Анто́нович (20 квітня 1920(19200420), Нераж — 12 грудня 1986) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 квітня 1920 року в селі Неражі (тепер Черняхівського району Житомирської області) в селянській родині. Українець. У 1936 році закінчив сім класів школи. Працював комірником в селі Бешенковичах Вітебської області.

У вересні 1940 року призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Сталінградському, 3-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. У 1942 році закінчив Астраханське піхотне училище, в 1943 році — курси командирів рот. Був шість разів поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

Командир стрілецької роти 1052-го стрілецького полку 301-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії капітан В. А. Тишкевич відзначився в ході Вісло-Одерської операції. 14—15 січня 1945 року батальйон прорвав ворожу оборону в районі населеного пункту Гольцов що північний схід від міста Зелова, (Німеччина), зайняв кілька населених пунктів, завдавши противнику значних втрат у живій силі і техніці.

5 лютого 1945 року, під час відбиття атаки гітлерівців, був важко поранений. Вісім років лікувався в госпіталі, переніс 17 операцій, але залишився живий. У липні 1947 року демобілізувався.

Жив у Києві. Помер 12 грудня 1986 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківцях».

Нагороди[ред.ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в боях за оволодіння і утримання плацдарму на річці Пилиці капітану Василю Антоновичу Тишкевичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 606).

Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Джерела[ред.ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
  • Золотые Звезды Полесья. — 3-е изд. — Киев, 1985. (рос.)